Авторизація |
 |
|
|
 |
Сьогодення села |
|
|
|
Установи села |
|
|
|
Історія села |
|
|
|
Спиридон Литвинович |
|
|
|
Карти села |
|
|
|
Інтернет-описи села |
|
|
|
Хмарка тегів |
|
|
|
Календар |
|
| |
|
Архів записів |
|
|
|
Пошук на сайті |
|
|
|
Пошук (google) |
|
|
|
Наша кнопка |
|
|
|
Статистика |
|
Онлайн всього: 8 Гостей: 8 Користувачів: 0
|
|
Швидке спілкування |
|
|
|
|
| Вітаю Вас, Гість · RSS |
26 June 2024, 07:57 |
Головна » 2012 » Листопад » 08
|
| |
Перша письмова згадка про Надрічне датована 8 листопада 1420 року, коли король Речі Посполитої Владислав ІІ Ягайло надав магдебурське право Дрищеву і Жукову. А тодішнім власником цих сіл названий Іван Лабонта.
***
.jpg/250px-Jogaila_(Władysław_II).jpg) Владислав II Ягайло (Ягелло, Władysław II Jagiełło, лит. Jogaila) (*1351 — †1 червня 1434) — Великий князь Литовський (1377–1381, 1382–1386) і польський король (1386–1434), Володар та спадкоємець Русі (Руського королівства).
Повний титул: латинською — Wladislaus dei gracia Rex Polonie, nec non terrarum Cracovie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuyauie, Lituanie princeps supremus, Pomeranie, Russieque dominus et heres, etc.
Польською: Władysław z Bożej Łaski król Polski, pan i dziedzic ziemi krakowskiej, sandomierskiej, sieradzkiej, łęczyckiej, Kujaw, Pomorza i Rusi, najwyższy książę Litwy.
Українською: Владислав, Божою Ласкою король Польщі, володар та спадкоємець землі Краківської, Сандомирії, Сирадії, Лехії, Куявії, Великий князь Литовський, Володар і спадкоємець Русі, Помор’я.
Біографія
Засновник династії Ягеллонів, яка панувала в Польщі до 1572 р. Син Ольгерда Гедиміновича. Після смерті батька отримав великокнязівський престол і став разом із своїм дядьком Кейстутом володарем Литви. Цей діархічний режим, успадкований від попередніх років, виявився нетривким: між співправителями спалахнула відверта боротьба, що закінчилась ув’язненням і загибеллю Кейстута (1382).
Проти Ягайла розпочав боротьбу в союзі з хрестоносцями Вітовт Кейстутович, що змусило Яґайла шукати союзу з Польщею.
1378 року християнізував Литву.
1385 року уклав Кревську унію між Польщею та Литвою, що положила початок створенню Речі Посполитої, передбачала інкорпорацію його держави до складу Польської Корони й перехід у католицтво всіх мешканців Литви.
Після одруження з королевою Ядвіґою, 4 березня 1386 року під ім’ям Владислава II коронувався у Кракові на польський престол.
1387 року остаточно приєднав до Польщі галицькі землі.
Через його політику зближення Польщі та ВЛК відбулось дві громадянські війни — Литовсько-руська громадянська війна (1381–1384) та Литовсько-руська громадянська війна (1389–1392).
В 1392 за Острівською угодою змушений частково відродити політичну самостійність Литви, передавши її в управління своєму кузенові Вітовтові, але формально залишився далі Великим князем Литовським.
Під час Грюнвальдської битви 1410 року польсько-литовсько-руські війська Ягайла і Вітовта здобули вирішальну перемогу над Тевтонським орденом.
1413 року підписав з Вітовтом Городельську унію, прагнучи запевнити своїм дітям спадкоємність трону.
Після смерті Вітовта воював зі своїм братом Свидригайлом за Поділля (1430–1432). Розпочав війну проти Великого князівства Руського (1432–1435).
Ягайло був королем до 1434 року. Згідно з Яном Длугошем Владислав II Ягайло помер від простуди, слухаючи спів солов’я. Серед подій надзвичайної важливості епохи його правління виділяють хрещення Литви і Грюнвальдську битву(1410), яка поклала край експан
...
Читати далі »
Категорія: |
Перегляди: 1650 |
Автор: NADRICHNE |
Дата: 08 November 2012
|
|
|
|
