Авторизація |
 |
|
|
 |
Сьогодення села |
|
|
|
Установи села |
|
|
|
Історія села |
|
|
|
Спиридон Литвинович |
|
|
|
Карти села |
|
|
|
Інтернет-описи села |
|
|
|
Хмарка тегів |
|
|
|
Календар |
|
| « Листопад 2024 » | | Нд | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | | | | | | | 1 | 2 | | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
|
|
Архів записів |
|
|
|
Пошук на сайті |
|
|
|
Пошук (google) |
|
|
|
Наша кнопка |
|
|
|
Статистика |
|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
|
Швидке спілкування |
|
|
|
|
| Вітаю Вас, Гість · RSS |
04 November 2024, 23:03 |
Головна » Василь Савчук
|
| |
"Бережанське віче". - 21 грудня 2018 року. - № 7 (1624). - С. 3 |
|
| |
 Цьогоріч у тернопільському видавництві "Терно-граф” побачила світ сатирична поема у восьми частинах "Триесірний Ґеньо з Трої” пера члена національних спілок письменників і журналістів, знаного в краї поета, публіциста, краєзнавця, бережанця Василя Савчука. Як зазначає у передньому слові до видання письменник Левко Різник, "сатиричною поемою "Триесірний Ґеньо з Трої” В. Савчук довів, що він володіє бурлескно-травестійним стилем досконало…, і ця форма якраз і вельми надається для соціально-політичної тематики”. Написану під "Енеїду” Котляревського поему, сподіваємося, прихильно зустріне український читач. Наразі коротка розмова з автором твору. — Пане Василю, що і коли спонукало Вас до написання сатиричної поеми "Триесірний Ґеньо з Трої”? — Вона "прокільчилася” ще в далекі 1970-ті як гумористично-сатирична, що висміювала лише явища обивательщини в тодішньому "єдино правильному суспільстві”. Деякі фрагменти просочилися у першу частину — "З-під крильця під ковпак”. Правда, тодішній заввідділу поезії журналу "Жовтень”, поет-гуморист Іван Сварник вказав на деякі вади твору, й рукопис надовго заліг у шухляді. Почалася моя робота в редакції бережанської районки "Нове життя”, і поточна "гарячка” не сприяла поверненню до нього, хоч деякі строфи й були написані. Лише свіжі вітри перед 90-ми й на їх початку дали новий імпульс цій праці. Завдяки суспільним перемінам поема вдяглася у плащ політичної сатири, і в дуже бідному поліграфічному виконанні побачила світ 1996 року, представлена чотирма частинами, в яких відображалися, крізь призму сміху, бурхливі реалії — негаразди. Власне бажання піддати ці аномалії різкій критиці й стали спонукою до написання твору. — Як "вибудовували” сюжет своєї книжки, щоб зацікавити читача? — Не треба було нічого видумувати, бо фактаж, події шикувалися, як на замовлення. Єдине, що вимагалося, це "вживлювати” в них головного героя, забезпечувати його присутність сям чи там: у подвійному Триесірі (концтаборі), на мітингах у Маскаямі, пізніше у Трої, у Верхній Лаві чи у потоці пошукачів роботи на заході ("Під Кудикіною Горою”) і т. ін. Здається, ця дорога Ґеня змальована переконливо, правдиво і "не без моралі”, з гумором. — Ваш допитливий правдошукач Ґеньо має конкретний прообраз? Із кого він "скопійований”? — Гадаю, кожен читач знайде в ньому часточку себе, своїх думок, прагнень, невдоволення, надій на краще. Мабуть, відчує і його тверду громадянську позицію, як і патріотизм селянина — Хоми Сапкіса, котрий переконаний, що "…допоки тут існую і дію, допоти буде жив мій край”. — В образі цього Хоми щось "закодовано” чи це "допоміжний персонаж”? — Він обов’язковий і повноцінний член громади, хлібороб, із колгоспним минулим прив’язанням до сапи, сапки. Життя його — нелегка праця, "орач попхав і плуга, й клячу”. Однак цей образ несе особливе навантаження як "Homosapiens” — "Людина розумна”, на противагу "верхньолавним крикунам”, у яких почуття патріотизму мало проглядається. Він син цієї землі, цього народу, і готовий служити їм до кінця. "Віддам їй (землі) силу й навіть душу! // Нехай мене податки душать,// Чи бартер зробить голяком,// Я рідне поле не покину,// І не подамся на чужину,// Як дід з полатаним мішком”. Отож образ Хоми Сапкіса уособлює трудове селянство, і змальований щиро, тепло, з повагою до його місії як оберігача роду, народу. Негативними мазками змальовані в поемі антидержавники, "п’ятиколонники”, явні агресори. Цим своїм ворогам головний герой протиставляє чітку миролюбну ідею — будувати власну, вільну і щасливу рідну хату. Цим він сповнений навіть у коматозному стані, коли зустрічається з "дідуньом із ключами” на небесному порозі. — Які відгуки на цей твір Вам довелося почути? — Назагал від читачів, друзів і письменників чулися досить схвальні оцінки поеми. На перше її оприлюднення в чотирьох частинах свого часу
...
Читати далі »
|
|
| |
Тетяна ДІГАЙ ПОТРІБНИЙ СМІХ, ЯК ХЛІБ Василь Савчук. Трішки усмішки: Сатира і гумор; Триесірний Геньо з Трої: Сатирична поема. Вид-во «Меркьюрі-Тернопіль», 2006, 78 ст.
Письменник-гуморист Василь Савчук родом із села Надрічне, що на Бережанщині. Протягом тривалого часу працював журналістом у районній та обласній пресі Тернопілля. Пропонована книжка – літературний доробок автора в царині сатири і гумору. Сатирична поема «Триесірний Геньо з Трої» – певний крок у розвитку нової української літератури, започаткованої від бурлескної (італ. burlesca – жарт) поеми І. Котляревського «Енеїда», автор котрої своєю чергою травестував, тобто, переодягнув у нові шати давньоримську «Енеїду» Вергілія. Головний герой поеми Василя Савчука – такий собі Ґеньо, який проживає «У Триесірі, царстві гойнім, / В його куточку, на краю». Триесір – це вельми дотепна інтерпретація СССР, тобто, три ЕС і Р. Центром цієї дивної країни була столиця Маскаяма, та, «що сльозам не вірить, крівці хоче». Прототипом головного персонажу став узагальнений образ сучасного авторові жителя країни, котра 1991 року відійшла у вічність. Поема складається з п’яти частин. Характер Геня показаний у розвитку. У першій частині «З-під крильця – під ковпак» – це школяр, якого автор змальовує допитливим, розумним, кмітливим підлітком. Далі основна увага приділена провідним рисам характеру і найгострішим зіткненням і переживанням. «Глухий протест проти напастей / В суспільстві, діленім на касти, / Стріляв у Геня, як в мішень». Сатиричними й гумористичними засобами малює автор потворні суспільні й побутові явища: алкоголіка Андрія, шльондру Варвару (ці негативні типи є батьками героя), начальника Вань-Ваня, хабарників, торгашів, п’яничок. Он, яка барвиста компанія у батька: «Бухар, Кагорич, Непийдома, Стограмко, Літрич, Пивогрій, Таранько, два Незакусони»! У другій частині «Триесір у Триесірі» головний герой розпочинає життєві мандри. Його за провокаційне питання лекторові відвезли «у відомство страшне», де Геньо наразився на «тривалий диспут» і отримав вирок – «неблагодійний політично (…) для них він зовсім і не Ґеньо, а потайний шпигунства ґеній (...) остригли, як рекрута (…) вагон товарний (…) серед тайги якась станційка (…) дротяна гатка (…) а пси й ґевали – по боках». Але «наш Ґеньо в табірній геєнні / Повів себе, як слід людині, – / Як лицар, муж, не шалапут (…) Я не віддав катюгам перли, / Які цвіли в душі моїй. / Ці перли – то ідея волі, / За неї я у цій юдолі… Та Бог поможе й це пройти». Подальші події, котрі відбуваються з нашим героєм , максимально наближені до реальної дійсності. Третя частина «Базар», – тут і горбачовська перебудова: « А третій – з латкою на лобі – / На ціле царство крикнув: «Пробі! / Не те п’ємо, їмо не так! / Живем капарно, йдемо хибко»; і феномен Кашпіровського : «Враз Кошмаровський-пан явився (…) Прийшов я … зарядити воду / Для всього сущого народу / На довголіття, щастя, секс»; і вибори «у Верхню Лаву», коли народ вибрав Ґеня депутатом, але «сумнів і розчарування / і гнів, і лють, і гіркота / не від одного засідання / Євгена вимучили там». І, як висновок, – авторський коментар: «В нас часто Правда – за порогом / Була. І є, чужим чужа. / Брехня бере її під ноги, / І точить, як метал іржа». Події четвертої частини «Під Кудикіною горою» – це вже наші рідні реалії очима головного героя (сиріч автора Василя Савчука). Вони всі нам добре відомі, бо ми в них живемо і працюємо, надіємося й віримо, сподіваємося на краще майбутнє, як не своє, то хоча б дітей та внуків. Наш Ґеньо з того всього «потрапляє у пекло», правда, тільки уві сні, мовби на екскурсію, де гідом йому слугує сама Сивіла, котра показує майбутнє всіх грішників, які тепер банують на землі. Пекельна екскурсія та події п’ятої частини «Сатурнене турне» мають фантастичне забарвлення: «Його торнадо закрутило (…) Лежить наш Ґеньо на планеті (…) Ой леле! Це ж кільце Сатурна! (…) Таке турне – й цілком задурно!?». Тут він потрапив на всесатурненське шоу-свято, де зустрів багатьох своїх колег-гуморістів: і Гаврила з Мозамбіку, і білоусого, в якого «кожне слово – диво з див», інших «маестрів диво-сміху». Сам Сатуро-Імператор показував Геньові Диво-Дзеркало, де ви
...
Читати далі »
|
|
| |
Савчук Василь. Ясні очі криниць [Текст] : поезія / Василь Савчук. - Львів : Каменяр, 2016. - 46 с.: іл. - (25 улюблених віршів). ISBN 978-966 607-393-5
Вірші, що склали цю збірку, - свіжий подих із берегів Золотої Липи, із славних Бережан, де нині живе їх автор. Наповнені запашним українським словом, глибокою філософічністю, вони чарують своєю витонченістю, ліричністю і надзвичайно широкою життєстверджуваністю.
Вартість видання 20 грн.
|
|
| |
21 березня в Україні відзначають Всеукраїнський день поезії, який встановлено делегатами 30-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 1999 році. В цей день студенти інституту відвідали бібліотеку нашого міста, де відбулася зустріч з відомим журналістом, краєзнавцем, поетом бережанщини Василем Савчуком. У залі панувала духовна та щира атмосфера. Було багато цікавих поезій: саркастичних, комічних, надзвичайно драматичних – у цілому талановитих. Вони були сповнені глибокого змісту, сильних, високих почуттів. Студентській молоді більш за все сподобалися вірші про кохання. |
|
| |
«Та не більше від того, що суджено нам…». Василь Савчук [Текст] : бібліогр. покажч. / Уклад. та ред. В. М. Палій ; авт. вступ. ст. Б. Мельничук, В. М. Палій ; Бережанська ЦБС, метод.-бібліогр. відділ. – Бережани, 2015. – 48 с. : 8 арк. іл. Савчук Василь Дмитрович – журналіст, краєзнавець, поет. Його життю і творчості присвячується бібліографічний покажчик «Та не більше від того, що суджено нам…». Василь Савчук». Бібліографію укладено у двох розділах: «Творчий доробок Василя Савчука» і «Дружній відгомін». Перший розділ складається із семи підрозділів: «Автор видань», «Редактор і упорядник книг», «Перекладацька дільність», «Стежками рідного краю», «Журналістика – його покликання», «Поетичне слово Василя Савчука» та «Акорди душі».
1. ТВОРЧИЙ ДОРОБОК ВАСИЛЯ САВЧУКА 1.5 Журналістика – його покликання 108. Белейлович, І. Спогади [Текст] / І. Белейлович ; записав В. Савчук // «Грім». Полковник УПА Микола Твердох-ліб : Спогади і матеріали. – Львів, 2008. – С. 47 – 57. 109. Ґанч, В. Блудний батько [Текст] / В. Савчук (Ґанч) // Но-ве життя. – 1976. – 13 листоп. 110. Ґанч, В. Дитсадок з бородою [Текст] / В. Савчук (Ґанч) // Нове життя. – 1977. – 5 лют. 111. Ґанч, В. І мовчать керівники [Текст] / В. Савчук (Ґанч) // Нове життя. – 1976. – 30 верес. 112. Ґанч, В. Коли ж знайдуть світло [Текст] / В. Савчук (Ґанч) // Нове життя. – 1977. – 19 листоп. 113. Ґанч, В. Наш на трасі [Текст] / В. Савчук(Ґанч) // Нове життя. – 1976. – 21 серп. 114. Ґанч, В. Така й шана [Текст] / В. Савчук (Ґанч) // Нове життя. – 1977. – 8 верес. 115. Ґанч, В. Як же бути з варениками [Текст] : фейлетон / В. Савчук (Ґанч) // Нове життя. – 1981. – 23 черв. 116. Дмитрів, В. Біль пам’яті – прокляття ворогам [Текст] : [про відкриття музейної кімнати у Бережанській тюрмі] / В. Савчук (Дмитрів) // Бережанське віче. – 2000. – 15 лип. 117. Дмитрів, В. З чуттям оптимізму [Текст] : [про СП ТОВ «Санзатоп»] / В. Савчук (Дмитрів) // Бережанське віче. – 2004. – 19 берез. 118. Дмитрів, В. Знайомтесь: «Гомін України» [Текст] / В. Савчук (Дмитрів) // Бережанське віче. – 1991. – 30 лис-топ. – (Нашого цвіту – по всьому світу). 119. Дмитрів, В. Знайомтесь: «Церква і життя» [Текст] / В. Савчук (Дмитрів) // Бережанське віче. – 1991. – 20 лис-топ. – (Нашого цвіту – по всьому світу). 120. Дмитрів, В. Знайомтесь: «Шлях перемоги» [Текст] / В. Савчук (Дмитрів) // Бережанське віче. – 1991. – 14 груд. 121. Дмитрів, В. Знайомтесь: тижневик «Вільна думка» [Текст] / В. Савчук (Дмитрів) // Бережанське віче. – 1991. – 7 листоп. – (Нашого цвіту – по всьому світу). 122. Дмитрів, В. Лисоня єднає, наснажує [Текст] / В. Савчук (Дмитрів) // Бережанське віче. – 1992. – 19 серп. 123. Дмитрів, В. Один з факторів успіху [Текст] / В
...
Читати далі »
|
|
| |
 «Та не більше від того, що суджено нам…». Василь Савчук [Текст] : бібліогр. покажч. / Уклад. та ред. В. М. Палій ; авт. вступ. ст. Б. Мельничук, В. М. Палій ; Бережанська ЦБС, метод.-бібліогр. відділ. – Бережани, 2015. – 48 с. : 8 арк. іл. Савчук Василь Дмитрович – журналіст, краєзнавець, поет. Його життю і творчості присвячується бібліографічний покажчик «Та не більше від того, що суджено нам…». Василь Савчук». Бібліографію укладено у двох розділах: «Творчий доробок Василя Савчука» і «Дружній відгомін». Перший розділ складається із семи підрозділів: «Автор видань», «Редактор і упорядник книг», «Перекладацька дільність», «Стежками рідного краю», «Журналістика – його покликання», «Поетичне слово Василя Савчука» та «Акорди душі».
1. ТВОРЧИЙ ДОРОБОК ВАСИЛЯ САВЧУКА 1.1 Автор видань 1. Борець, Ю. Діалог небайдужих [Текст] / Ю. Борець, В. Савчук. – Бережани, 1993. – 30 с. 2. Борець, Ю. Рейд сотні Громенка [Текст] : Художньо-документальна кіноповість / Ю. Борець, В. Савчук. – Тернопіль : ТзОВ «Меркьюрі-Тернопідь», 2003. – 140 с. 3. Вох, Д. Пам'ять села Гиновичі [Текст] / Д. Вох, В. Савчук. – Бережани, 2007. – 100 с. 4. Савчук, В. АБеВеГеДЕНЬ [Текст] : вірші для дітей / В. Савчук. – Тернопіль : Збруч, 2010. – 40 с. 5. Савчук, В. Бережанська земля : храми і люди [Текст]. – Кн.1. / В. Савчук. – Тернопіль : 3бруч, 2010. – 216 с. 6. Савчук, В. Блудні будні [Текст] : [гумор] / В. Савчук. – Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2012. – 52 с. : іл. 7. Савчук, В. В ім’я Твоє [Текст] : Історико-документальна кіноповість / В. Савчук. – Львів : ЛА «Піраміда» : ТзОВ «Книгодрук», 1999. – 288 с. 8. Савчук, В. В ім’я Твоє [Текст] : Історична кіноповість. Кн. 2 / В. Савчук. – Тернопіль : Меркьюрі-Тернопіль, 2001. – 200 с. 9. Савчук, В. Вишивала дівчина долю [Текст] : художньо-документальна повість / В. Савчук. – К. : Молодь, 1981. – 96 с. 10. Савчук, В. Замороки Сороки [Текст] : (скоромовки) / В. Савчук. – Тернопіль : Збруч, 2011. – 30 с. 11. Савчук, В. Зерна з – під градобою [Текст] : поезії / В. Савчук. – Тернопіль : Терно-граф, 2015. – 52 с. 12. Савчук, В. Коло – голо – во – мийки [Текст] : гумор і сатира / В. Савчук. – Бережани, 2009. – 55 с. 13. Савчук, В. Кривавий тан [Текст] : драма на три дії / В. Савчук. – Тернопіль : Ред.-видав. відділ управління по пресі, 1991. – 52 с. 14. Савчук, В. Листки по Липі Золотій [Текст] : лірика / В. Савчук. – Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2012. – 90 с. 15. Савчук, В. Мерва [Текст] : гумор, сатира / В. Савчук. – Бережани : ПП «Яна», 2008. – 44 с. 16. Савчук, В. Митрополиче село Дрищів – Надрічне [Текст] / В. Савчук. – Бережани ; Тернопіль, 2007. – 329 с. : фот. 17. Савчук, В. На вечірній кладці [Текст] : (Рубаї) / В. Савчук. – Тернопіль : Терно-граф, 2014. – 102 с. 18. Савчук, В. Надрічне – село над Золотою Липою [Текст] / В. Савчук. – Бережани, 1994. – 108, [15] с. : фот. 19. Савчук, В. Наука онукам [Текст] : Вірші для дітей / В. Савчук. – Бережани, 1996. – 30 с. 20. Савчук, В. Отча вишня [Текст] : (Вірші і поеми) / В. Са-вчук. – Бережани, 1993. – 90 с. 21. Савчук, В. Очима подиву й душі [Текст] / В. Савчук. – Тернопіль : Збруч, 2011. – 21 с.
...
Читати далі »
|
|
| |
''Бережанське віче'' - 17 березня 2017 року - № 10 (1531) - С. 1. |
|
| |
 У Тернопільській організації обласної Національної спілки письменників України нові творчі особистості. Спілчанське товариство поповнили Ольга Атаманчук, Віра Паронова та Василь Савчук. У кожного з них чималий творчий доробок за плечима.
Наприклад, тернополянка Віра Паронова (авторка місцевого популярного в Україні видавництва «Навчальна книга – Богдан») написала багато десятків книг для дітей дошкільного віку. І хоча за фахом жінка економіст, проте зуміла зреалізувати свій поетичний хист, яким Творець обдарував її ще з дитинства, через багато років потому. А допомогли їй це зробити… у дитсадку, куди вона пішла працювати вихователькою. Вірші, казки, пісні – жанри, які стали невід’ємними від світобачення п. Віри. Коли до спілки приходить Оля Атаманчук (Ольгою її, ну, ніяк неможливо назвати, надто буде строго і серйозно, це не про неї), то приміщення відразу наповнюється світлом від її щирої усмішки. Родом вона з Лановеччини, за фахом педагог. Авторка чотирьох збірок. Пише як для дітей, так і для дорослих. Твори друкувала в альманасі «Подільська толока», журналі – «Чорнильна Хвиля», у колективних збірках «Матері», «Подяка Богу», у газеті «Голос Лановеччини», в Інтернет-виданнях. Поет, журналіст, краєзнавець Василь Савчук з Бережанщини. Автор повістей, драм, публіцистики, історичного нарису «Надрічне – село над Золотою Липою», історико-документальної кіноповісті «В ім’я Твоє», чимало художніх книг для дітей та дорослих. Його життю та творчості присвячений бібліографічний покажчик. До слова. 1-2 березня на засіданні Приймальної комісії НСПУ, яку очолював П. Засенко, було розглянуто 74 справи, 41 письменника рекомендовано до прийому в Спілку. |
|
| |
Василь САВЧУК. Різдво // ''Надрічне - село над Золотою Липою''. - Бережани, 1994. - С.67-68. |
|
|
