Багатогранна творчість талановитого, скромного і знаного краянина – поета, журналіста, краєзнавця, драматурга, публіциста, редактора, члена Національних спілок письменників, журналістів і краєзнавців України, члена НТШ, лауреата Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Братів Богдана та Левка Лепких (2018) – Василя Савчука з міста Бережани приваблює самобутністю, щирістю в інтимній ліриці, униканням пафосного штибу, надаючи його творчості оригінальної літературної огранки.
Поетична герданка обдарованого митця виблискує різнобарвними бусинками. На ній яскраво сяють вірші, що їх поклали на музику бережанські композитори, а поетична драма «Кривавий тан» ожила на сцені Бережанського будинку народної творчості, закликаючи глядача поринути у зовсім інший вимір, щоб відчути висоту духу Українських січових стрільців, які вкрили себе славою в героїчних боях за гору Лисоня.
Це намисто приваблює також квітчастими перлами для малечі, адже дитячий світ – майже суцільні дива й неймовірні пригоди, тож автор не забуває і про них. А як яскраво випромінюють світло коралі гумору! Його жарти не злостиві. Адже українська нація – одна з найдотепніших. Уміти сміятися над собою – ознака сили й душевного здоров’я. Приваблюють і публіцистика та історико-краєзнавчі твори, які з великим успіхом знайшли свою нішу в творчому доробку митця.
Мереживо різноманітних аспектів поетичного життя Василя Савчука репрезентує і його нова збірка «Росинки з дарованих стежок» (Тернопіль: ТОВ «Терно-граф», 2019) в якій висвітлені переважно сучасні події: возвеличені жертовні звитяги героїв Революції Гідності, подана філософська лірика, вміщені присвяти друзям, соратникам і колегам.
Його сонетна поезія лине спогадами у далекі солдатські будні, де теж було місце для великої честі – боротьби зі злом чужинської нечисті, які щоб змести з лиця землі поганську орду, віддали життя за свій народ, залишившись у серцях українців Небесною сотнею. Поет оспівує наших сучасників. Це наші сини, котрі зупинили грудьми загарбну кулю своєю відвагою й чулим серцем, ставши Лицарями Світла, Волі.
Нам світочів Ідеї треба мати,
Щоб кожне серце ставили на чати
За рідний дім. За нашу Правду в нім.
Поетичний вектор Василя Савчука спрямований і на опис та прославлення тихих спогадів про рідні Бережани, Жуків, Поручин, рідне село Дрищів. Він щиро любить отчу землю, яка – мов краяна доля, й просить прощення, що розлучився з нею не із власної волі. Всі мрії були про неї, хоча життя простелило свій шлях, на котрому траплялись: троянди, і терня.
Автор одержимий писаним, читаним, римованим словом й хоче влити у нього всю снагу блискавиць, закласти в серце потугу-віддачу, щоб розквітали Любов і Добро. Особливо – літературним, поетичним, що відображає українську націю, несучи найсуттєвішу інформацію про рідну країну. Це проявляється зокрема у вірші про Соломію Крушельницьку – найвидатнішу співачку 20 століття, яка володіла майже гіпнотичним ефектом дивовижного сопрано. У своїх концертах вона обов’язково виконувала кілька українських народних пісень, і публіка викликала її на біс.
Царице співу райського! Це ти
Вмаїла Бережани в пісні свято.
Таких співців під сонцем небагато,
Хто може біль і щем душі нести…
Філософська квінтесенція збірки насичена життєвим досвідом автора, в якій майстерно прихована велика мудрість Творця. Митець відкриває обійми читачеві («Планета бджоли»), ведучи його кріз
... Читати далі »
Ювілейна зустріч із поетичною і прозовою, публіцистичною і краєзнавчою творчістю члена Національних спілок письменників, журналістів і краєзнавців, лауреата літературних премій ім.Тимотея і Ярослава Старухів, ім. Братів Богдана і Левка Лепких, ім. Степана Олійника та журналу «Літературний Тернопіль» ВАСИЛЯ САВЧУКА
11 червня 2019 року, музей Богдана Лепкого м.Бережани
P.S. Творча зустріч відбулася завдяки старанням і підтримці Волинець Надії Іларіонівни, Марценюк Наталії Григорівни, Ухман Ірини Василівни. Низький уклін і шана їм.
Велика вдячність усім друзям , котрі привітали мене своїм словом та співом: о.Степану Братціву, п.Володимиру Музичці, п.Романові Висоцькому, хору "Глорія", Оксані Лещук, Зразковій вокальній студії "Крок" і її керівнику Роману Видишу, тріо "Лелія" (Наталія Марценюк, Олександра Воляр, Іванна Шаюк, концертмейстер Лідія Зембович), Тетяні Будар, Наталії Бойко, Лілії Зінчук, Шупляк Ніні Дмитрівні, Олегу Шупляку, Ганні Назарків, Світлані Даньків, Стефанії Білик, Валентині Семеняк, Володимиру Барану, Олександру Колодійчуку, Григорію та Баграту Савчукам, Надії Сурмач, Любові Ленарт, Василю Томину, Богданові Андрусяку, Володимиру Карабанику, Ангеліні Андрощук, подружжю Ігора та Галини Мельник.
Мої дорогі товариші, сусіди, колеги по роботі, а також ті, котрі хотіли, але не змогли завітати, - щиро дякую.
Висловлюю вдячність за можливість переглянути фото та відеозапис творчого вечора Роману Путері, Зіні Токарській, Ярославу Мушці, Ірині Драбик..
Сердечно дякую Волинець Надії Іларіонівні за роботу над сценарієм творчого вечора, за створення презентації також і Оксані Бідолах.
Кожна людина є творцем власної біографії, режисером тієї вистави, якою є її життя. Життєвий шлях - це не лише приватне життя, це й творчий внесок кожної людини в історію народу, в його культурний розвиток. Є люди, які віддзеркалюють цінності та ідеали цілого покоління, до якого належать. Таким є Василь Дмитрович Савчук, життєвий і творчий шлях якого знайшов свій відголос у письменництві.
«Ясні очі криниць» - таку назву мала творча зустріч бережанців із Василем Савчуком, поетом, журналістом, краєзнавцем, автором 30 книг, численних публікацій та історико-краєзнавчих нарисів, визнаним лауреатом літературних і літературно-мистецьких премій ім. Братів Богдана і Левка Лепких, ім. Степана Олійника. Наче вірші у однойменній збірці поета, сказані слова, торкались струн душі кожного присутнього у залі, віддзеркалювались у власних роздумах та сподіваннях. Поезія наче музика витала серед гостей зустрічі, кожна нота якої - частина життя Василя Савчука, сповнена глибокою філософією та витонченістю, мелодійним українським словом.
Полотно життєвих доріг Василя Савчука простелилось з рідного Дрищева - Надрічного через солдатські казарми, навчання у Львові до славних Бережан, до берегів Золотої Липи. Торуючи свій життєвий шлях Василь Дмитрович знаходив відраду у поезії. Усе, до чого він прикладав свою творчу силу й енергію розцвітало та розкривалося у поетичних збірках, що свідчить про його непересічний талант.
Зустріч проходила у формі своєрідної мандрівки життєвим шляхом поета, починаючи з перших кроків рідним селом до врожайного на відзнаки та визнання сьогодення.
Спогадами про рідне село поділилась односельчанка, методист відділу освіти Оксана Лещук, прочитавши вірш «Як ся маєш, Дрищеве?». Зі словами вдячності про наставництво та співпрацю з ювіляром звернулась до Василя Савчука та присутніх колега по журналістському цеху,
... Читати далі »
Василь Дмитрович САВЧУК в свій ювілейний 75 рік життя запустив власний YouTube-канал "Vasyl Savchuk" (https://www.youtube.com/channel/UCbiFJ4xKfWlkGPajjqzmuUw). Першим розміщеним відеоматеріалом став вірш "Поету Володимирові Базилевському", який декламує сам автор!
У Бережанському музеї Богдана Лепкого відбулися урочистості з нагоди святкування 75 річного ювілею Василя Савчука - журналіста, поета, редактора, члена Національних спілок письменників, журналістів і краєзнавців України, і від сьогодні вже Почесного громадянина міста Бережани. Привітати ювіляри із цим величним для нього Днем прийшли керівники міста і району, родичі, колеги, друзі.
Протягом святкової програми в дарунок лунали пісні, у виконанні народного аматорського жіночого камерного хору «Глорія», а також від учасниць зразкової вокальної студії «Крок». Читання віршів звучало від присутніх в залі гостей, але наймилішим для батька став вірш присвячений йому ж у виконанні його доньки Олександри. Також порадував запрошених гостей і сам ювіляр, декламувавши свої авторські композиції.
Одним із найприємніших подарунків на святі стало вітання міського голови Володимира Музички під час якого було вручено імениннику Василю Савчуку диплом Почесного громадянина міста Бережани.
Багатогранна творчість талановитого, скромного і знаного краянина – поета, журналіста, краєзнавця, драматурга, публіциста, редактора, члена Національних спілок письменників, журналістів і краєзнавців України, члена НТШ, лауреата Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Братів Богдана та Левка Лепких (2018) – Василя Савчука з міста Бережани приваблює самобутністю, щирістю в інтимній ліриці, униканням пафосного штибу, надаючи його творчості оригінальної літературної огранки.
