Кафедра української мови Національного університету "Львівська політехніка": "Вельмишановні колеги, раді повідомити, що вийшла друком колективна монографія авторства наших колег Зоряни Куньч, Галини Наконечної, Оксани Микитюк, Софії Булик-Верхоли, Юлії Теглівець "Теорія терміна: конкретизація лексико-семантичних парадигм".
Пропонована монографія має на меті уточнити й узагальнити певні аспекти теорії терміна, конкретизувавши лексико-семантичні постулати з огляду на зростання емпіричного масиву. У ній подано характерний взірець семного аналізу в ділянці науково-технічної термінології і проаналізовано побутування й метаморфози терміноодиниць в ідіолекті певного автора із відповідними загальнотермінознавчими висновками.
Книгу призначено дослідникам, сферою наукових інтересів яких є проблеми термінознавства, а також усім, кого цікавить життя слова, зокрема й наукового терміна".
16 листопада о 20:00 на новоствореному телеканалі "Тернопіль 1" відбулась прем’єра найромантичнішого реаліті-шоу «Весілля за один день», а одразу після випуску вперше вийшло відповідне пост-шоу. Ведучою обох проектів є Світлана НАКОНЕЧНА.
- Ми давно відправляли резюме на різні телеканали і періодично їздимо на кастинги, - розповідає Леся Наконечна. - Якось так сталося, що кастинг-менеджер одного з каналів передала наші координати саме на цей серіал і нам зателефонували. Це була довга історія… А граємо ми головні ролі. Наші героїні - Катя (грає Світлана) і Ліля (грає Леся). Власне, ми вдвох і є ідеальною жінкою.
Вмотивовані часом і величними святами на честь Покрови Пресвятої Богородиці, дня створення повстанської армії та Дня захисника України студенти-політологи та викладачі кафедри філософії та політології провели засідання круглого столу на тему: «Слава захисникам України»!
Ім’я Юрія Липи навряд чи добре відоме широкому загалу, більше – науковцям, історикам. Юрій Липа (1900-1944) – громадський діяч, письменник, поет, публіцист, редактор, лікар, автор української геополітичної концепції, один з визначних ідеологів українського націоналізму. Батьком Юрія був видатний український письменник, лікар і борець за самостійність України Іван Липа – комісар Одеси від Центральної Ради, міністр культів і віросповідань Директорії УНР та автор проекту її першої Конституції. Дев’яті Липівські читання були присвячені 80-річчю першодруку праці Юрія Липи «Призначення України».
Юрій Липа стоїть поряд з такими видатними особистостями початку ХХ століття, як Дмитро Донцов та Микола Міхновський. Радянська влада затаврувала їх як українських буржуазних націоналістів і зробила все, щоб викреслити їх з історії. Ось чому провідною темою щорічної науково-практичної конференції «Липівські читання», що проходила у Полтавському університеті економіки та торгівлі, є збереження імен Івана та Юрія Лип в історичній пам’яті, популяризація життєвого шляху та актуалізація їхньої творчої спадщини.
Організаційний комітет очолив ректор ПУЕТ доктор історичних наук, професор Олексій Нестуля, він же – голова правління Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. До складу оргкомітету увійшли, зокрема, доктор історичних наук, професор кафедри педагогіки та суспільних наук ПУЕТ Ірина Петренко; книгознавець і книгорозповсюджувач, голова правління Благодійного фонду імені Івана та Юрія Лип Галина Дольник: історик, біограф і бібліограф Юрія Липи, заступник голови правління фонду Світлана Кучеренко.
Юрій Липа зробив значний внесок у розробку української національної ідеї, зокрема, таких важливих її аспектів, як національна ідентичність та національне покликання України. Він теоретично обґрунтував призначення України, яке полягає в моральній місії щодо утвердження та поширення духовних цінностей в сучасному світі за допомогою практики державного управління. В умовах системної кризи сучасної цивілізації теоретична спадщина Ю.Липи набуває особливої актуальності.
Учасники конференції, а це викладачі вишів, аспіранти, сільські голови, краєзнавці, педагоги з різних куточків України, ухвалили звернення до міністра освіти та науки України Лілії Гриневич з приводу того, щоб повернути до шкільних програм літературні твори Івана Липи.
У Полтаві 11—12 травня відбулися дев’яті Липівські читання.
До початку роботи зібрання було видано не тільки програму, а й матеріали самої конференції, що свідчить про злагоджену і відповідальну роботу оргкомітету, до якого входять Олексій Нестуляк — ректор Полтавського університету економіки і торгівлі, Ірина Петренко — професор цього ж вишу, а також Галина Дольник — голова правління Фонду імені Івана та Юрія Лип та Світлана Кучеренко — заступниця голови цього фонду (обидві — одеситки).
Приємно також, що у програмі подано коротку хронологію Липівських читань, які до того проводилися в Одесі, Кам’янці-Подільському, Києві та Каневі.
Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут»
РОЛЬ ПИСЬМА НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
Тривалий час навчанню письма надавали другорядного значення. Письмо виступало лише засобом навчання інших видів мовленнєвої діяльності, який дозволяє краще засвоювати програмний матеріал. Це один із засобів контролю сформованості навиків та вмінь учнів. Сьогодні відношення до письма і навчання учнів, вміння виражати свої думки в письмовій формі, значно змінилось. Письмо, як мета навчання, присутнє на усіх етапах вивчення іноземної мови.
В сучасній методичній літературі розрізняють письмо та писемне мовлення. Деякі дослідники використовують лише термін письмо, підкреслюючи його вузьке чи широке значення [2, 3]. Цей поділ пов'язаний із особливостями механізму письма, що складається із двох етапів: складання слів за допомогою літер та формування письмових повідомлень, до складу яких входять слова, словосполучення. В основі реалізації першого етапу лежить оволодіння графікою та орфографією. Для здійснення другого етапу необхідно оволодіти мовленнєвим умінням.
Писемне мовлення відрізняється від інших видів мовленнєвої діяльності не тільки своєю специфікою, але й ступенем розповсюдження в побуті. Використання писемної мови вужче у порівнянні з усним мовленням.
У програмах з іноземних мов письмо визначали частіше як засіб, а не як мету навчання. На різних етапах навчання іноземних мов роль письма змінюється. Так, на початковому етапі реалізується мета оволодіння технікою письма, формування навичок, які пов'язані із засвоєнням звуко - буквених відповідностей. Вказані вміння необхідні для розвитку вмінь читання та усного мовлення.
На середньому етапі основним є навчання орфографії у зв'язку з накопиченням нового мовного матеріалу. Одночасно розвивається писемне мовлення, як засіб, що сприяє формуванню вмінь та навичок усного мовлення.
На старшому етапі набуті раніше навички письма вдосконалюються поряд з усним мовленням. Крім цього, писемне мовлення виконує ще одну важливу роль. Воно стає допоміжним засобом під час самостійної роботи над мовою, зокрема у вигляді складання анотацій та планів до прочитаних текстів. Письмо є метою та важливим засобом навчання іноземної мови.
Для того щоб розглянути роль письма у навчанні усного мовлення, читання, лексики, граматики необхідно звернутися до його психофізіологічної характеристики. У літературі підкреслюється спільний характер елементів, які складають початковий етап продукування, як звукового, письмового повідомлення. Спільним є момент програмування граматико - семантичної частини висловлювання, підготовка висловлювання у внутрішньому мовленні. У процесі письмового викладу думок має місце функціонування слухо - мовно - рухових образів, які зумовлюють виникнення відповідних зорових руко - моторних образів, і, зрештою, самого акту письма.
Отже, письмове висловлювання не є чимось абсолютно відмінним від говоріння. Тому при правильній організації виконання вправ з письма учні набувають і деяких навичок, потрібних і для усної комунікації.
Дослідники вказують на те, що письмове оформлення думок має певні навчальні переваги [4]. Цей процес уповільнений порівняно з усним мовленням, що дає можливість зосередити більше уваги на окремих етапах його здійснення, а це, у свою чергу, створює умови для вживання таких мовних форм, які ще недостатньо автоматизовані і тому в усній комунікації ще не можуть використовуватись. Вживання цих форм у писемному мовленні приводить до вільнішого оперування ним в усному мовленні.
Два етапи формування писемного мовлення і наявність усного випередження підкреслюють зв'язок письма з усною мовою та читанням. Як і усне мовлення, писемне мовлення відносять до репродуктивної діяльності.
Як вказують дослідники, у навчанні лексики, граматики, письмова фіксація матеріалу д
... Читати далі »
