У рамках профорієнтації кафедра філософії та політології 18 червня 2019 року провела інтерактивну суспільно-політичну гру-імітацію на тему: «Час наГРОМАДження» (на основі реальних подій). Модераторами заходу виступили к. іст. н., доцент кафедри філософії та політології Гурик М. І. та к. філос. н., доцент кафедри філософії та політології Шумка М. Л. На гру було запрошено випускників загальноосвітніх шкіл з м. Тернополя та області, а також фахових експертів, зокрема: Монастирського Г. Л. – д. екон. н., професора кафедри менеджменту та публічного управління, Овсянюк-Бердадіну О. Ф. – к. екон. н., доцента кафедри менеджменту та публічного управління, Барана В. В. – Надрічнянського сільського голову Бережанського району, Бича П. Д. – депутата Тернопільської міської ради, Сокульського А. О. – заступника начальника відділу управління містобудування і архітектури Тернопільської ОДА, Кулика Р. В. – координатора проектів громадської організації «Інститут розвитку краю», Дейнеку Ю. П. – начальника управління стратегічного розвитку міста Тернопільської міської ради, Соху Л. – заступника голови Молодіжної міської ради Теребовлянської міської ради, молодіжного працівника.
З вітальним словом до учасників та гостей заходу звернулась д. екон. н, професор, директор ННІМЕВ ім. Б. Д. Гаврилишина Іващук Ірина Олегівна.
Студенти спеціальності «Політологія» показали інтерактивну суспільно-політичну імітацію на тему: «Час наГРОМАДження» на предмет громадських слухань, що відбувалися в с. Надрічне Бережанського району Тернопільської області з приводу формування ОТГ. В другій частині було обговорено заявлену проблематику: ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад, проблема злиття територіальних громад, надання пріоритетності при обранні центру громади, шляхи залучення інвестицій, проектна робота, пошук партнерів закордоном, визначальні чинники, які впливають на соціально-економічний розвиток ОТГ, представництво сільської, селищної територіальної громади в органах місцевого самоврядування міської територіальної громади після приєднання, шляхи подолання дефіциту кваліфікованих кадрів в ОТГ, впровадження енергозберігаючих технологій.
Заключне слово виголосила д. філос. н., професор, завідувач кафедри філософії та політології Гончарук-Чолач Тетяна Вікторівна.
У Всесвітній день поезії, в музеї книги м. Бережани відбулася вже традиційна літературно-мистецька зустріч «Березневі передзвони – 2019».
Із улюбленим святом поетів і всіх шанувальників віршованої творчості щиро привітала науковий працівник музею, лауреат премії ім. Братів Лепких, почесна громадянка м. Бережани, ведуча заходу Ярослава Мазурак. Як наголосила п. Ярослава, на зустріч до музею завітали поети різних поколінь: від юних гімназистів – до віршотворців поважного віку, котрі залюбки насолоджуються римованими рядками, успіхами в творчості, власними літературними надбаннями. Деякі нові видання, як і в минулі роки, було представлено на виставці "Від березня до березня”. Серед них – збірники "Поетична топоніміка”, "Мереживо доріг життєвих”, "Римовані Бережани” й інші.
Свої ліричні, різної тематики творіння натхненно читали (а деякі ще й наспівували) Лідія Герасимів, Софія Логвин, Леся Вільгуцька, Марія Турчин, Стефанія Білик, Тетяна Бідзіля, Богдан Тихий, Марія Іванчишин, Галина Байовська, Анна Служинська. Присутні говорили про творчість українських поетів світового рівня, зокрема Ліни Костенко – таланту й совісті української нації. Вірші нашої землячки Любомири Гаврилишиної (Київ) прочитала Я.Мазурак. Сама ж авторка у Facebook зазначила: "Дякую дуже за можливість хоч віртуально долучитися до того дійства, що відбувалося в Бережанах у рамках Всесвітнього дня поезії. Прекрасна аудиторія ще раз показує, що поезія ніколи не помре, що саме вона є стимулом, який пробуджує наші почуття, змушує працювати мозок і вчить насолоджуватися прекрасним…”
Дійство у мистецькій світлиці музею книги супроводжувалося піснями й музичними номерами у виконанні Олени Олійник, Христини Бугай, Христини Дудар та інших виконавців. Грою на фортепіано порадував Андрій Хрептак, на кларнеті – Олександра Стець, на саксофоні – Ігор Кіндрат.
УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЧАСІВ НІМЕЦЬКОЇ ОКУПАЦІЇ (1941–1944 рр.) (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ)
У статті здійснено аналіз лексичних, морфологічних, словотвірних та орфографічних особливостей української термінології місцевого самоврядування, яка функціювала в українській періодиці під час німецької окупації 1941–1944 рр.
Ключові слова: українська мова, українська преса, німецька окупація, термінологія місцевого самоврядування.
The article analyzes the lexical, morphological, derivational and orthographic peculiarities of Ukrainian terminology of local governments which was functioning in Ukrainian periodicals during the German occupation of 1941–1944.
Кeywords: Ukrainian language, Ukrainian press, the German occupation, terminology of local governments.
Перебуваючи на території України в 1941–1944 рр., німецька влада створила відповідну адміністративну мережу, яка в різний спосіб контактувала з місцевим населенням, передусім через пресу. Легальні періодичні видання регулярно публікували документи офіційної влади, що стосувалися регламентації громадського життя, часто подаючи його у двох варіантах – німецько- та українськомовному.
Актуальність дослідження полягає в тому, що ця преса порівняно недавно стала доступною для науковців, отож зазначена група терміноодиниць ще не виступала об’єктом термінознавчого дослідження, хоч назагал термінологію державного управління як галузеву підсистему української наукової термінології опрацьовували окремі науковці.
Метою цієї статті є: а) загальний огляд української преси періоду німецької окупації та б) розгляд особливостей побутування термінології місцевого самоврядування (ТМС) у зазначений період на лексичному, словотвірному, морфологічному та орфографічному рівнях.
Загальний огляд преси. Упродовж періоду німецької окупації виходило 362 періодичні видання українською мовою, які географічно охоплювали практично всі українські землі.
Німецька окупаційна влада поділила територію України на чотири частини: Галичина увійшла як п’ятий дистрикт до Генеральної губернії; колишня УРСР стала Райхскомісаріатом України; Закарпаття від 1939 р. було окуповане Угорщиною; Трансністрія (адміністративно-територіальне утворення на південному заході України) перейшла під управління Румунії. Нас цікавитиме україномовна легальна преса Генеральної губернії та Райхскомісаріату, оскільки угорська та румунська влада в принципі не вважали окуповані землі українськими.
222 часописи (61 відсоток від досліджуваних) виходили в Східній, Центральній, Північній та Південній Україні, тобто на території Райхскомісаріату, про що виразно свідчать топоніми в їхніх назвах: «Бориспільські вісті», «Бюлетень Бердянської районової і міської управи», «Відомості Київської міської управи», «Вінницькі вісті».
Переважна більшість часописів містить у назві семантично нейтральну лексему (вісті, вісник, бюлетень, газета, новини, кореспонденція, пресова служба, зведення, кур’єр, відомості, денник, листок, слово, голос, звіт). Частина видань мала виразне професійно-цільове спрямування: «Господарськокооперативний часопис», «Залізничник», «Здоров’я і життя», «Краєва ланка копаного м’яча», «Лікарська справа», «Місіонар», «Народна школа», «Наука і навчання», «Сільський господар», «С
... Читати далі »
