РУСТИКАЛЬНИЙ БАНК, Цісарсько-королівський упривілейований селянський заклад кредитовий — банк, заснований греко-катол. митрополитом С.Литвиновичем, кн. К.Яблоновським, баронами-братами А. і М. Ромашкіними, галицьким політиком Ю.Лаврівським та львів. правником Г.Фрідом у Львові 1867. Після селянської реформи в Галичині, на Буковині та Закарпатті 1848 селянство переживало крайню нужду і все більше потрапляло в залежність від місц. лихварів та торговців. Під тиском соціально-екон. реалій тогочасного життя укр. еліта Галичини з деяким запізненням усвідомила необхідність створення банк. кредитних установ для селян.
Банк мав право видавати боргові листи і комунальні облігації, кредити на закупівлю збіжжя та госп. реманенту, купувати й продавати нерухомість, проводити парцеляційні операції великих земельних маєтків. Однак не лише прагнення оборонити народ у "часи свободи та нужди", а й інші, часто протилежні, цілком меркантильні інтереси керували засновниками перших кредитних установ. Характерними в діяльності Р.б. були розмежованість між пайовиками та клієнтами і екон. експлуатація населення. Власники повного паю, як правило, були людьми заможними і не претендували на кредит, тоді як більшість позичальників не мали в такому "кооперативі" паю (або, принаймні, повного паю), а значить, сплачували високі відсотки на позику, не отримуючи компенсації у вигляді дивідендів на паї. Виплата великих дивідендів своїм членам за рахунок надмірно високих відсотків на позички, безперечно, була експлуатацією зубожілого населення.
Невміння вести справи, недосвідченість, зловживання керівниками службовим становищем, відсутність фінансової й орг. допомоги з боку д-ви призвели до банкрутства Р.б. Це скомпроментувало деяких пред-ставників вищого галицького духовенства, які належали до Святоюрської партії русофілів (див. Святоюрці). Водночас розчарування у можливостях громад. закладів на деякий час відвернуло українців від самостійної праці на кооп. ниві й штовхнуло частину селян у лоно польс. кооп. руху. Визначний діяч укр. кооперації в Галичині Ю.Павликовський назвав цей етап найбільш жалюгідним у житті нашої кооперації.
Гелей С.Д.
Література:
Byjak F. Rożwoj gospodarczy Galicji (1772—1914). Lwów, 1917
Витанович І. Історія українського кооперативного руху. Нью-Йорк, 1964
Бабенко С., Галюк В., Гелей С. та ін. Історія кооперативного руху. Львів, 1995
