Авторизація |
 |
|
 |
Сьогодення села |
 |
|
 |
Установи села |
 |
|
 |
Історія села |
 |
|
 |
Спиридон Литвинович |
 |
|
 |
Карти села |
 |
|
 |
Інтернет-описи села |
 |
|
 |
Хмарка тегів |
 |
|
 |
Календар |
 |
|
 |
Архів записів |
 |
|
 |
Пошук на сайті |
 |
|
 |
Пошук (google) |
 |
|
 |
Наша кнопка |
 |
|
 |
Статистика |
 |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
 |
Швидке спілкування |
 |
|
 |
|
Вітаю Вас, Гість · RSS |
09 July 2025, 22:36 |
Головна » 2016 » Квітень » 15
|
Другим відомим кладовищем Львова, закладеним австрійською владою, було Городоцьке кладовище. Воно знаходилося між сучасними вулицями Городоцькою і Федьковича, а також Смаль-Стоцького і Горської, приблизно на території, де зараз споруджено Будинок культури залізничників і влаштовано прилеглий сквер. Один із польських дослідників – Владислав Цєсєльський – на підставі втрачених парохіальних актів костелу св. Анни твердив, що кладовище на цьому місті було засноване ще у 1682 р. – тут хоронили хворих солдатів з армії короля Яна ІІІ Собеського, однак жодних підтверджень ця гіпотеза не отримала. Тим більше, що на усіх відомих планах Львова кладовище тут не було позначене аж до його відкриття у XVIII ст. А невелике римо-католицьке кладовище для цієї частини міста знаходилося вище костелу св. Анни від вул. Шевченка. Місце, де розташувалося кладовище у середньовічному Львові, було досить відомим – тут, зокрема, збиралася шляхта на свої з’їзди, тут львів’яни у 1673 р. прощалися з тілом померлого у Львові короля Михайла Корибута-Вишневецького. Але головне, чим запам’яталося це місце, – це коронація чудотворної ікони Богородиці з львівського монастиря Домініканців у 1751 р. Головні урочистості відбувалися власне «на полях під Білогорщею» і про них ще довго нагадувала пам’ятна колона, навколо якої у 80-тих роках XVIII ст. було закладене кладовище. Найстарші надгробки цвинтаря походили з кінця XVIII ст. На цвинтарі хоронили львів’ян – поляків, українців, австрійців. Оскільки в цій частині міста розташований собор св. Юра, то тут ховали і українське духовенство, зокрема, тут був похований перший після відновлення Галицької митрополії, митрополит Антоній Ангелович (1757–1814), митрополит Григорій Яхимович (1792–1863) і митрополит Спиридон Литвинович (1810–1869), а також ціла плеяда священиків і крилошан собору св. Юра. Коли 1 вересня 1875 р. кладовище офіційно закрили, то тіла цих церковних діячів у 1881 р. були урочисто перепоховані на Личаківському кладовищі. Тоді не вдалося відшукати лише могилу митрополита Ангеловича. Ось як виглядала процесія за свідченнями сучасників: «Попереду численного духовенства поважно йшов митрополит Йосиф Сембратович (1821–1900) зі своїм племінником, майбутнім кардиналом Сильвестром Сембратовичем (1836–1898), за ними українські вчені в пурпурових шарфах несли металеву труну з тлінними останками митрополита Яхимовича, вкриту вінками. Далі слідували сім катафалків з трунами митрополита Литвиновича, єпископа Івана Бохенського (1857) і крилошан Ісака, Лотоцького, Барвінського і Левицького. Катафалк для труни митрополита Яхимовича був порожнім і його накривали величезні гірлянди квітів з написом «Батько Русі».
Повний текст статті кандидата історичних наук Андрія ПАВЛИШИНА "Давні цвинтарі: подорож Львовом з Хароном" доступний за адресою:
|
|
"Надрічне" - "Куряни" 5:2 (3:1) Товариський матч. 10 квітня 2016 року. Надрічне. 11:05. Арбітр: БАРАН Володимир "Надрічне": САВЧУК Михайло /воротар, капітан/ - САВЧУК Володимир (ГАЛУШКА Дмитро, 83), КОСТІВ Тарас, КРУК Сергій, БОЯНОВИЧ Володимир - ЛЕСЬКІВ Ігор, САВЧУК Ігор - ДИДИК Віталій (БАЙ Тарас, 65), МИКОЛИШИН Володимир (КАДУБЕЦЬ Назар, 46) - ЛУПИНІС Олег (БАРАН Михайло, 65) - КІЧМАН Степан. На 88 хвилині КРУК Сергій змінив у воротах САВЧУКА Михайла. Голи: 1:0 - КІЧМАН Степан (3); 2:0 - ЛУПИНІС Олег (8), 2:1 (36); 3:1 - ДИДИК Віталій (39); 4:1 - САВЧУК Володимир (65); 5:1 - КІЧМАН Степан (86); 5:2 (88)
...
Читати далі »
|
|
|