Авторизація |
 |
|
|
 |
Сьогодення села |
|
|
|
Установи села |
|
|
|
Історія села |
|
|
|
Спиридон Литвинович |
|
|
|
Карти села |
|
|
|
Інтернет-описи села |
|
|
|
Хмарка тегів |
|
|
|
Календар |
|
| « Вересень 2024 » | | Нд | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | | 29 | 30 |
|
|
Архів записів |
|
|
|
Пошук на сайті |
|
|
|
Пошук (google) |
|
|
|
Наша кнопка |
|
|
|
Статистика |
|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
|
Швидке спілкування |
|
|
|
|
| Вітаю Вас, Гість · RSS |
29 September 2024, 00:44 |
Головна » Закордон. Діаспора
|
| |
Те, що храм перевезли сюди з Рогатина, знає все село. І тому все село впевнене: в цій церкві хрестили Роксолану! Засмучувати надрічнянців тим фактом, що Настя Лісовська народилася десь в 1506 р., а церква зведена в 1777-му, коли вже й правнуків Роксоланиних в живих не було, ми не будемо. Легенди часом - потужне джерело локального патріотизму, навіть якщо вони й помилкові. А церква й справді варта легенди: фантазійна форма дашка на ній і на дзвіниці, гармонійний бароковий купол додають храму мальовничості. Купол, щоправда, під бляхою, як і шатровий верх сусідньої дерев'яної дзвіниці, але стіни - стіни все ще дерев'яні.... |
|
| |
18 вересня 2018 року в м. Алмати громади українців Українського культурного центру (УКЦ) м. Алмати та УКЦ «Просвіта Жетису» ім. Т. Шевченка Алматинської області зустрічали Евгена Чолія - Президента Світового Конгресу Українців (СКУ). Урочиста зустріч відбулася в Національній бібліотеці Республіки Казахстан. У заходах взяли участь представники Асамблеї народу Казахстану (АНК) та місцевої влади - Мансуров Казбек Володимирович, заступник Акіма і Голови АНК м. Алмати, Балгінбаев Назар Албанович , завідувач секретаріату АНК м. Алмати, Аверін Константин Вікторович, депутат Масліхату м.Алмати та член Регіонального союзу НПП, представники української діаспори м. Алмати та області. Зустріч відкрив Мансуров Казбек Володимирович, який представив присутнім Високого гостя і надав йому перше слово. У своїй промові Е.Чолій розповів присутнім про діяльність Конгресу Українців у світі міжнародних подій, мережу зв'язків з закордонними українцями, роботу з урядовими та громадськими структурами України тощо. Казбек Володимирович розповів про задачі АНК, її основну діяльність, яка направлена на побудову єдиної нації, створення здорового клімату в багатонаціональному суспільстві Республіки Казахстан. Володимир Григорук, академік Академії сільськогосподарських наук РК, член УКЦ м. Алмати, розповів як живуть українці в Казахстані. Любов Лебідь, т.в.о. Голови УКЦ «Просвіта Жетису» ім. Т. Шевченка, вручила Почесному гостеві подарунок від УКЦ – мініатюру Золотої людини - символу м. Алмати. Евген Чолій, разом з представниками діаспори, взяв участь у церемонії покладання квітів до пам’ятника Т. Шевченкові, який встановлений на однойменній вулиці Тараса Шевченка в м. Алмати. Евген Чолій під час візиту в м. Алмати взяв участь в Панахиді в пам'ять невинно убієнних людей, яка була організована УКЦ м. Алмати та області в рамках міжнародної акції « Запали свічку пам’яті» до 85 річниці пам'яті жертв Великого голоду в Україні (ініціатива СКУ). Панахиду відслужив отець Олег - священик Української греко-католицької церкви в приміщені Католицького храму по вул. Тлендіева м. Алмати.
*** 18 вересня 2018 р. Президент СКУ перебував у Алмати. Цього дня Евген Чолій мав виступ на тему СКУ в Національній бібліотеці Республіки Казахстан перед членами Українського культурного центру "Просвіта Жетису” ім. Тараса Шевченка Алматинської області під керівництвом Миколи Дураса та Українського культурного центру Алмати на чолі з Тамарою Зінченко. По завершенню зустрічі Президент СКУ разом з українською громадою поклав квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку. Цього ж дня Евген Чолій узяв участь у панахиді в рамках ініційованої СКУ Міжнародної акції "Запали свічку пам’яті!” до 85-ої річниці Голодомору 1932-33 рр., яку в Кат
...
Читати далі »
|
|
| |
Надія Євгенівна СУТАР (дівоче прізвище: БАРАН) народилась в селі Надрічне, але вже дуже тривалий час проживає в Сполучених Штатах Америки. Понад двадцять років вчителює в Школі Українознавства в Детройті. 
День Матері Posted by Director - 30/05/12 at 10:05 am 22 травня 2012 р. Хотів подякувати учням передшкілля, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 та 8 кл.; учителькам, пані Галині Бловицькій, панні Оксані Бловицькій, пані Миросі Борищук, пані Люсі Гриців, пані Вірі Курті, пані Світлані Міщанин, пані Ользі Новачинській, пані Ірині Свитці і пані Наді Сутар; та батькам які допомігли із дуже успішним виступом в День Матері. Ви з великою повагою та ніжністю вшанували наших мамів, та нашу неньку Україну. Наша українська громада міста Детройт, управа та учителі Рідної Школи, і я дуже гордий із Вас що так гарно привітали Наших любих мамів в цей день. Вам та нашим мамам грімке Многая Літа! *** Виведення гаїлок в Рідній Школі – Великодний віночок Posted by Director - 17/04/13 at 12:04 pm Шановні Батьки, Хотів подякувати учням передшкілля, 1, 2, 3, 4, 5, 6, та 8 кл.; учителькам, пані Галині Бловицькій, панні Оксані Бловицькій, пані Миросі Борищук, пані Люсі Гриців, пані Вірі Курті, пані Світлані Міщанин, пані Ользі Новачинській, др. Сергію Пасішнику, пані Ірині Свитці, панні Соломії Свитці, пані Наді Сутар та пані Марічці Никифоряк-Нона за дуже успішний, радісний та весняний виступ виведення гаїлок та веснівок. Ви вивели хороводи з любов’ю та радістю, привітали весну та заспівали нам усім грімке та зворушливе «Христос Воскрес!». Наша українська громада міста Детройт, управа та учителі Рідної Школи, і я дуже гордий із Вас що так гарно зберегли наші тисяч літні традиції. Вам усім грімке Многая Літа! ** Національна вчительська конференція Posted by Director - 20/02/15 at 04:02 pm Кожна пригода — до мудрості дорога. (Про поїздку на Всеукраїнську Вчительську Конференцію 2014 року) 10-12 жовтня 2014 року у місті Кергонксон, штат Нью-Йорк, відбулася Всеукраїнська Конференція учителів шкіл українознавства США. Цьогорічна Конференція була ювілейна, вона присвячена 60-літтю утворення Української Шкільної Ради в Сполучених Штатах Америки. На конференції були присутні близько 100 українських вчителів з багатьох шкіл Нью-Йорку, Нью-Джерзі, Іллінойсу,Пенсильвенії, Вашинґтона, Огайо, Мериленд, Мічигана. Наша делегація з Детройту налічувала 15 учасників, серед них – колишній директор Рідної Школи – мгр. Андрій Перекліта і теперішня директор школи – Ольга Новачинська. У перший день Конференції відбулося засідання директорів шкіл, педагогічних дорадників. Із офіційним привітанням до вчителів звернувся Голова Шкільної Ради, д-р. Є.Федоренко. Було заслухано звіти про стан шкільництва, про успіхи, досягнення і проблеми в школах українознавства. Обговорювалися питання щодо забезпечення шкіл новими сучасними підручниками і посібниками, унаочненнями, питання випускних іспитів. У суботу, 11-го жовтня, зранку відбулося навчання вчителів за секціями. Досвідом викладання тих чи інших предметів поділилися як старші, добре знані в
...
Читати далі »
|
|
| |
За даними інформаційного порталу апарату акіма міста Сатпаєв (Карагандинська область Республіки Казахстан) виходець з села Надрічне отець Олег ГАЛУШКА є керівником однієї з чотирьох офіційно зареєстрованих в населеному пункті релігійних організації - "Греко-католицької парафії святого пророка Іллі".
*** Олег Галушка розповів семінаристам як стати добрими священиками та сім'янинами Отець Олег Галушка відзначив, що треба йти і служити там, куди кличе Господь. «Якщо ми щирі і вірні Христові, то ми повинні почути той поклик і піти за Ним. У Казахстані мене запалюють щирі відкриті очі людей, які дивляться на тебе і кажуть: "Отче, навчіть нас". Священик повинен любити всіх людей, які до нього приходять, хто б це не був», - сказав о. Олег. А його дружина Мирослава відзначила, що їмость насамперед повинна бути людиною жертовною і люблячою.
*** Матеріали про душпастирську діяльність отця Олега ГАЛУШКИ опубліковані на нашому сайті: |
|
| |
Виходець з села Надрічне отець Олег ГАЛУШКА є керівником релігійної організації "Греко-католицька парафія святого пророка Іллі" в місті Сатпаєв Карагандинської області Республіки Казахстан. Ось актуальні результати відповідного пошуку на сайті Комітету статистики Міністерства національної економіки Республіки Казахстан (http://stat.gov.kz):
*** Матеріали про душпастирську діяльність отця Олега ГАЛУШКИ опубліковані на нашому сайті: |
|
| |
Нещодавно наш сайт публікував матеріал про отця Олега ГАЛУШКУ та його душпастирську місію в Казахстані. А тепер до Вашої уваги інтерв'ю 2014 року з нашим земляком - одним з учасників першого модуля сертифікатної програми для українських священиків у Казахстані, записане журналісткою Христиною Михалюк для сайту Українського Католицького Університету. *** Отче Олеже, а яким є Ваш досвід? Отець Олег Галушка: Я приїхав в Казахстан 14 лютого 2012 року з Тернопільської єпархії. Зараз служу в Сатпаєві. Це колишній табір, де осіло багато українців-політв’язнів, через що, власне, там поставили церкву. І хоча це маленький населений пункт, однак наші українці просили навіть Блаженнішого Любомира особисто, коли він був у Караганді, посприяти, аби в Сатпаєві, на поселенні, яке називають «Весовая», звели церкву. Служіння тут хоч і не легке, але надзвичайно цікаве. Тут люди відкриті, тут є ота «земля», в яку постійно можна кидати зерно, тому що вони навіть самі просять про це. От, так буває, що після служби підходжу до парафіян, і чую: «Отче, ну, вчіть нас!» Кажу: «Ви ж уже це знаєте, адже були тут священики і до мене». А вони: «Ні, Ви нас учіть!». При цьому, тут важко організовувати якісь навчання, катехитичну школу тощо, тому що людям доводиться тяжко працювати, і кожен тримається своєї праці. Тому ми проводимо навчання і школу під час Літургії (на проповіді, іноді також після благословення) чи після неї, і наразі ефективно. Ота спраглість Божого слова і відкритість людей захоплює мене. Скільки Ви маєте парафіян – сімей, родин? Чи всі вони українці? Отець Олег Галушка: Найбільше є дітей і внуків тих українців, які були заслані сюди, перебували у таборах. Значно менше українців, які приїхали сюди у пошуках землі. На нашу парафію приходять також німці, білоруси, багато росіян. Однак багато хто з них переставали ходити до храму з банальних причин – труднощі з доїздом, праця одного із членів сім’ї тощо. Щодо богословської програми, яку я відвідав: хоча я закінчив свої студії ще в 2005 році, але за тиждень засмакував те, що вже забув. Такі курси, справді, якщо так можна висловитися, «розворушують» дещо «застояний» мозок. Впевнений, що вони потрібні для священиків, і було б добре, якби була можливість хоча би раз на три місяці так збиратися. |
|
| |
 Для душпастирів на місійних теренах важлива підтримка братів-священиків. Про це заявив душпастир для українців греко-католиків у Сатпаєві (Казахстан) о. Олег Галушка, виступаючи під час VI практичного спецкурсу з місійного служіння для семінаристів передостаннього року навчання, який ПМВ проводить у Брюховичах."У Казахстані я вже 5-й рік. Служу на парафії в Сатпаєві. Це центр Казахстану. Голий степ, напівпустеля, де радянська влада утворила концтабір "Степлаг”, - зазначив священик. Розповідаючи історію заснування громади УГКЦ в Сатпаєві, о. Олег зазначив, що під час візиту Блаженнішого Любомира до Караганди, група українців з Сатпаєва приїхали на зустріч і попросили Голову УГКЦ, щоби надав їм душпастиря. Загалом на сьогодні у Казахстані 7 священиків і 6 парафій УГКЦ (Астані, Шидертах, Павлодарі, Алмати, Караганді і Сатпаєві). "Важливою для священика є підтримка брата. Найближча наша парафія від мене - за 535 км, у Караганді. Добре, що хоч є телефон, можна подзвонити і поговорити. Але важливо, щоби координатори збирали всіх священиків і їхні родини і проводили реколекції”, - підкреслив о. Олег Галушка. Він також закликав майбутніх священиків бути відкритими на те, щоби служити для всіх, адже за кордоном дуже часто на парафію УГКЦ приходять не тільки українці, а представники різних національностей. У свою чергу дружина о. Олега Галушки Мирослава - заступник голови Українського центру ім. Тараса Шевченка у Сатпаєві - теж поділилася з учасниками спецкурсу ПМВ своїм досвідом проживання у Казахстані. "Переважно фундамент нашої Церкви - діти репресованих. Коли я приїхала, мені було дуже важко. Важко звикнути до звернення "матушка”. Але я намагалася зрозуміти тих людей і бути терплячою. Згодом багато чому я в них навчилася. Існує вислів: впасти в прірву на руки Господа і вірити, що тебе там Господь підтримає. Якщо ви йдете дорогою Господа, ви будете щасливі в будь-якій країні. Чужої землі не буває, а наших людей, українців, - всюди багато”, - зазначила Мирослава Галушка. *** Олег Васильович ГАЛУШКА народився 17 травня 1979 року в селі Надрічне Бережанського району Тернопільської області. |
|
| |
Радо презентуємо дійових осіб та всіх, хто долучисвя до постановки українського водевілю «ТРИ ЖЕНИХИ»
16 травня в Стокгольмі успішно відбулась українська музична комедія "ТРИ ЖЕНИХИ" у виконанні першого в Швеції українського аматорського театру "МИ"!
Сценарій для вистави був написаний 30 років тому Левом Бараном, завклубом с.Надрічне, Бережанського району на Тернопільщині.
"МИ" - життєрадісні українці, які працюємо і вчимось, різного віку та маємо велику любов до театрального мистецтва.
Щиро дякуємо всім акторам-аматорам за чудову гру, всім хто створював виставу та всім хто був з нами!
До нових зустрічей!
"МИ" та Союз Українок Скандинавії.
КУМА ЯВДОХА - Галина Ковальчук, режисер-постановник "МИ"
Музичне та світлове оформлення вистави ТРИ ЖЕНИХИ в аматорському драматичному гуртку "МИ" - ВАСИЛЬ КОВАЛЬЧУК
|
|
|
