Вже за доброю традицією в серпневу неділю відбувся День села Надрічне. В 2017-ому це щорічне, організоване Надрічнянською сільською радою, народне свято на славу вдалося 13 серпня. Безумовно програма святкових заходів об’єднала в собі як кращі зразки двох попередніх таких подій, як й низку новинок. Біля фігури Матері Божої в центрі села відбулась духовна частина свята. Діти та молодь прийшла з храму з хоругвами. Отець Ігор СОРОКОУМ, якому підспівував церковний хор, відслужив урочистий молебень та благословив свято. Надрічнянський сільський голова привітав усіх присутніх словами «Доброго Дня села, Громадо Надрічного!» та побажав кожному стати знаковою частинкою загальної святкової радості, щастя та позитиву. Людський натовп плавно переміщався на територію перед адмінбудинком. З два-три десятки хвилин тривали приємні клопоти: прибуття організаторів спортивно-розважальної частини, контрольне налаштування та інвентарю обладнання... Але і в цей час вирувало святкове життя. Жіночий церковний хор виконував традиційні місцеві піснеспіви. На великому екрані показували відеохроніку життя Надрічного. Транслятор Михайло МАЛАНЧУК, тонко відчуваючи настрої глядачів, пропонував найрізноманітніші живі кадри: уривки релігійних дійств, шкільних подій, дитячих пустощів, футбольних матчів. Кожен охочий мав нагоду зробити світлини про цей день на тлі величезних святкових банерів. А оператор народного дійства Сергій ЛЮШНЯК витончено й вправно ловив найцікавіші фото- та відео моменти Дня села. З потужних динаміків залунали записи української музики… Працівниками Бережанського районного центру соціальних служб для молоді та Служби у справах дітей Бережанської районної державної адміністрації Світланою ЗВІРИШИН, Олесею ОЛЕКСИШИН-ШКІЛЬНОЮ та Анною КІЯК проведено конкурс малюнка та ігротеку для дітей. Щаслива дітвора, що брала участь в акції отримала солодкі презенти від організаторів свята. З великим ентузіазмом молоді і старі ринули до столів з шашками. На кожній з дощок панували щирі емоції та холодний розум. Адже кожен хотів вишукано перевершити в майстерності свого друга/опонента. Особливо почесно було помірятися силами на 64 клітинках з лауреатом багатьох всеукраїнських та міжнародних конкурсів з шахо-шашкових етюдів Романом ЯНКОМ. Звісно багатодесятилітню традицію – в неділю та святкові дні грати в доміно – затяті місцеві чоловіки теж не порушили. Дітвора раз-по-раз оточувала зону тернопільських атракціонів: стрибала на батутах, ласувала солодкою ватою, каталась на машинках. Неабиякою популярністю користувався й боді-арт: милі личка враз набували творчої святкової неповторності. Повітряні кульки, маски, накладні ріжки й інші дрібнички від торговців, що прибули на свято з далекої Полтавщини швидко та масово отримували нових щасливих власників. Не проходили й повз книги від бережанського магазину «НеФормат». Весело й гамірно було міні-футбольному майданчику. Ще напередодні на цьому місці росли дикі трави й навіть будяки, але впродовж передсвяткової суботи стараннями активних школярів там буквально виросла арена. Всесильними будівничими об’єкта були Іван САВЧУК, Віталій ПУДЛО, Руслан КОСОВАН, Віталій КОРОЛИШИН, Андрій МАТЕВОЩУК, Андрій МИЩИШИН, Назарій ОБЕРСЬКИЙ, Ігор КОВАЛЬЧУК, Володимир МУЗИЧКА, Арсен НЕДІЛЬСЬКИЙ, Ігор й Тарас РИБІЇ,… Більше того, вони зводячи майданчик ще радо допомагали з благоустроєм всієї території свята! Тому проведені головою Бережанською районною федерацією футболу Степаном ЖЕРЕБЕЦЬКИМ та вчителем фізичної культури Віктором ПОДОЛЯКОМ новомодні змагання з міні-футболу «а-ля Неймар» апріорі викликали в публіки значний ажіотаж. Формат турніру передбачав участь п’яти гравців з кожної команди. Голкіпера тут немає, тому захищати ворота може кожен з гравців команди, але при цьому жоден з них не може грати руками. Згідно з правил, кожна команда втрачає гравця після пропущеного голу. Матч тривав доти, поки останній гравець не залишить одну з команд. Якщо після 10 хвилин на полі залишилася однакова кількість гравців, зараховувалась нічия. Чотири команди в запеклих одноколових баталіях визначали переможця. Третє місце посіла команда сформована передусім з гостей – «100 метрів» (Назар ШАГАЙ, Михайло ГАЛАБУДА, Віктор МОТУРНЯК, Володимир та Віталій ВАНЦИ). Зіркова футбольна спільнота «Воля» (Михайло САВЧУК, Ігор ЛЕСЬКІВ, Степан КІЧМАН, Олег ЛУПИНІС, Володимир БОЯНОВИЧ) несподівано стала другою. А рівних не було майстерності дружного об’єднанню «Надія» (Віталій ДИДИК, Андрій СТЕФАНИШИН, Андрій МАЛАНЧУК, Назарій КАДУБЕЦЬ, Дмитро ГАЛУШКА). Діти й молодь завзято мірялись силою рук на столі для арм-спорту. Спекотно було й на волейбольному майданчику. Кумедними були акції з перетягування линви. Приміром як незліченна когорта дітвори дружно рішуче тягне за собою кількох дужих дядьків, які розуміючи невідворотність власної капітуляції – підступно раптово випустивши з рук «нитку», змусили юних опонентів в пориві боротьби мимоволі попадати на траву. Піснею «Рідне село» у виконанні жіночого ансамблю розпочалась двохгодинна концертна програма, підготовлена Марією ЧЕРИНДОЮ, Богданом БАРАНОМ та Галиною САВЧУК, охопила виступи місцевих талантів та нагородження достойників. Ведучі святкового вечора Наталія БОЛЮХ та Андрій МАЛАНЧУК розповіли про славні сторінки історії села Дрищів – Надрічне від першої письмової згадки (08 листопада 1420 року) та життєдіяльності легендарного митрополита Спиридона ЛИТВИНОВИЧА до сьогодення. Хвилиною мовчання всі пом’янули односельчан, що боролись за честь, славу та волю на фронтах в Першої (в складі Легіону Січових Стрільців та Української Галицької Армії) та Другої (в лавах Радянської Армії, Організації Українських Націоналістів та Українській Повстанській Армії) світових війнах, репресованих… Було відзначено людей, які в наш час захищають Українську Державу, її кордони та територіальну цілісність від посягань агресора. За три військові лихоліття в зоні проведення Антитерористичної операції на Сході України в рядах Збройних Сил, Національної Гвардії та Національної поліції несли службу одинадцять Героїв, народжених в Надрічному: БИЧ Микола Дмитрович, БІЛИК Роман Васильович, БОЯНОВИЧ Володимир Васильович, ДИДИК Степан Іванович, КОНДРАТ Михайло Богданович, ЛЕЩИШИН Ігор Богданович, ЛУПИНІС Олег Васильович, ПІДЛУЖНИЙ Володимир Михайлович, СОРОКА Андрій Іванович, СОРОКА Дмитро Федорович та ШВЕЦЬ Назарій Васильович. Дехто з них і зараз перебуває неподалік лінії фронту. Для захисників України у виконанні Олега МИЩИШИНА пролунали патріотичні пісні «Браття з Прикарпаття» та «Два кольори». Звичайно не обійшлося без знакової поезії Василя САВЧУКА «Як ся маєш, Дрищеве? Доброго дня, Надрічне!». Віримо, що наступного разу стан здоров’я дозволить самому Автору проникливо продекламувати цей славень. Але несподівано для всіх глядачів власними творами поділився особливий гість свята. Як виявилось, Роман ЯНКО не лише складає загадкові багатоходові шахові комбінації, але й пише душевній віршовані рядки. Прем’єрне прочитання творів «Занесло в село…» та «Цьомки-шашки» пройшло під овації публіки. У цей святковий день привітали наймолодших жителів села, їх батьків, всіх рідних. Малятами, які з’явились на світ від минулого святкування Дня села є: БЕРСАНОВ Халіф, БУЛІН Вероніка, БОРСУК Марк, КОВАЛЬ Денис, КОНДРАТ Ангеліна, ЛЮШНЯК Володимир, МИКОЛИШИН Дарія, МИЩИШИН Софія, ОБЕРСЬКА Дарина, ОБЕРСЬКА Злата, СВЯТА Аріна, СТАСЮК Олеся. Кожному з них дісталось по дарунку та першій в житті грамоті. Не забули й про наших поважних найстарших жителів – БІЛАНА Павла Миколайовича та ГОРИНЬ Катерину Миколаївну. Свої вокальні окраси дарували глядачам жіночий ансамбль у складі Галини БАРАН, Марії ДИДИК, Галини МАЗІКОВСЬКОЇ, Надії ЧЕРИНДИ та Марії ЧЕРИНДИ («У матері над хатою», «У вишневому саду»). Солодкі дитячі голоси Карини СЛОТЮК («Пісня про Україну»), Ірини САВЧУК («Дідусів заповіт», «Любіть Україну») та Роксолани НЕДІЛЬСЬКОЇ («Квітка розмарії») розчулили серця присутніх. А дует талановитих сестер – Людмили та Наталії БОЛЮХ – представив вокальні композиції не лише солов’їною («Батьки мої», «Сестра моя», «Ми бажаєм вам добра»), але й англійською мовою. Виступи Марії ЧЕРИНДИ («Коханий», «Рідне село») додали концерту ніжних ліричних барв. Під акомпанемент Богдана БАРАНА свій багатогранний вокальний доробок продемонстрував публіці старожил місцевої сцени Василь БАРАН. Це був особливо щедрий букет популярних пісень від жартівливої «Сало – то є сила!» до молдовського хіта «Melancolie». Справжній вибух щирого непереривного сміху викликала у публіки пантоміма про випадок на вокзалі. Після до болю знайомих слів «Бажаючі їхати в Жуків, Надрічне, Біще, Рекшин, Поточани, беріть білети в касі автостанції…» на сцені з’явились селянка (Надія ЧЕРИНДА) та панянка (Галина МАЗІКОВСЬКА), які, не промовивши жодного слова, намагались вразити одна одну вмістом торбинок. Це було щось! Завітали на День села Надрічне й керівники інших громад Бережанщини: Курянівський сільський голова Володимир Петрович ВИШНІВЕЦЬКИЙ, Мечищівський сільський голова Василь Михайлович СИДОРОВИЧ та Потуторський сільський голова Андрій Романович ЛЮШНЯК. В своєму заключному виступі ініціатор Дня села Надрічне – Надрічнянський сільський голова Володимир Васильович БАРАН привітав усіх з святом. В його подячному слові було згадано всіх причетних до організації та проведення третього в історії такого загальносільського дійства. Насамкінець він підняв руки вгору й прочитав напис на шестиметровому банері над сценою «НАДРІЧНЕ – наше рідне село»! Спонсорами свята стали товариство з обмеженою відповідальністю «Крона» та фізична особа-підприємець ВДОВИН Ігор Миколайович. До третьої ранку тривали танці під «живу музику» просто неба. Музиканти – гурт «Мрія» (керівник Олег ПАШУЛЯ) з Лапшина – так вміло створювали особливо позитивну атмосферу свята, що на чималій площі перед адмінбудинком неможливо було знайти й шпаринку вільну від танцюристів з різних населених пунктів краю. Свято вдалося!!!
| 
