Білан Н.М.
Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут»
РОЛЬ ПИСЬМА НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
Тривалий час навчанню письма надавали другорядного значення. Письмо виступало лише засобом навчання інших видів мовленнєвої діяльності, який дозволяє краще засвоювати програмний матеріал. Це один із засобів контролю сформованості навиків та вмінь учнів. Сьогодні відношення до письма і навчання учнів, вміння виражати свої думки в письмовій формі, значно змінилось. Письмо, як мета навчання, присутнє на усіх етапах вивчення іноземної мови.
В сучасній методичній літературі розрізняють письмо та писемне мовлення. Деякі дослідники використовують лише термін письмо, підкреслюючи його вузьке чи широке значення [2, 3]. Цей поділ пов'язаний із особливостями механізму письма, що складається із двох етапів: складання слів за допомогою літер та формування письмових повідомлень, до складу яких входять слова, словосполучення. В основі реалізації першого етапу лежить оволодіння графікою та орфографією. Для здійснення другого етапу необхідно оволодіти мовленнєвим умінням.
Писемне мовлення відрізняється від інших видів мовленнєвої діяльності не тільки своєю специфікою, але й ступенем розповсюдження в побуті. Використання писемної мови вужче у порівнянні з усним мовленням.
У програмах з іноземних мов письмо визначали частіше як засіб, а не як мету навчання. На різних етапах навчання іноземних мов роль письма змінюється. Так, на початковому етапі реалізується мета оволодіння технікою письма, формування навичок, які пов'язані із засвоєнням звуко - буквених відповідностей. Вказані вміння необхідні для розвитку вмінь читання та усного мовлення.
На середньому етапі основним є навчання орфографії у зв'язку з накопиченням нового мовного матеріалу. Одночасно розвивається писемне мовлення, як засіб, що сприяє формуванню вмінь та навичок усного мовлення.
На старшому етапі набуті раніше навички письма вдосконалюються поряд з усним мовленням. Крім цього, писемне мовлення виконує ще одну важливу роль. Воно стає допоміжним засобом під час самостійної роботи над мовою, зокрема у вигляді складання анотацій та планів до прочитаних текстів. Письмо є метою та важливим засобом навчання іноземної мови.
Для того щоб розглянути роль письма у навчанні усного мовлення, читання, лексики, граматики необхідно звернутися до його психофізіологічної характеристики. У літературі підкреслюється спільний характер елементів, які складають початковий етап продукування, як звукового, письмового повідомлення. Спільним є момент програмування граматико - семантичної частини висловлювання, підготовка висловлювання у внутрішньому мовленні. У процесі письмового викладу думок має місце функціонування слухо - мовно - рухових образів, які зумовлюють виникнення відповідних зорових руко - моторних образів, і, зрештою, самого акту письма.
Отже, письмове висловлювання не є чимось абсолютно відмінним від говоріння. Тому при правильній організації виконання вправ з письма учні набувають і деяких навичок, потрібних і для усної комунікації.
Дослідники вказують на те, що письмове оформлення думок має певні навчальні переваги [4]. Цей процес уповільнений порівняно з усним мовленням, що дає можливість зосередити більше уваги на окремих етапах його здійснення, а це, у свою чергу, створює умови для вживання таких мовних форм, які ще недостатньо автоматизовані і тому в усній комунікації ще не можуть використовуватись. Вживання цих форм у писемному мовленні приводить до вільнішого оперування ним в усному мовленні.
Два етапи формування писемного мовлення і наявність усного випередження підкреслюють зв'язок письма з усною мовою та читанням. Як і усне мовлення, писемне мовлення відносять до репродуктивної діяльності.
Як вказують дослідники, у навчанні лексики, граматики, письмова фіксація матеріалу д
...
Читати далі »
