Авторизація |
 |
|
|
 |
Сьогодення села |
|
|
|
Установи села |
|
|
|
Історія села |
|
|
|
Спиридон Литвинович |
|
|
|
Карти села |
|
|
|
Інтернет-описи села |
|
|
|
Хмарка тегів |
|
|
|
Календар |
|
| |
|
Архів записів |
|
|
|
Пошук на сайті |
|
|
|
Пошук (google) |
|
|
|
Наша кнопка |
|
|
|
Статистика |
|
Онлайн всього: 2 Гостей: 2 Користувачів: 0
|
|
Швидке спілкування |
|
|
|
|
| Вітаю Вас, Гість · RSS |
28 September 2024, 21:07 |
Головна » 2013 » Грудень » 06
|
| |
 В ХІХ ст. наша територія перебувала під владою двох імперії. В умовах відсутності української державності церква відігравала колосальну роль в українському національному житті, розвивала культуру, освіту, формувала громадсько-політичну думку в західноукраїнських землях, чим сприяла зростанню національно-патріотичної свідомості тогочасного населення.
Велике значення в національному відродженні українського народу Галичини відіграла Українська Греко-католицька Церква. Вона об’єднувала найширші маси населення й національна свідомість у багатьох селах залежала від священика.
В західноукраїнських землях в цей час була досить складна ситуація. З одного боку поляки прагнули повністю захопити ці землі встановивши свою гегемонію. З іншого – Російська імперія, яка фінансуючи москвофілів прагнула в подальшому приєднати цю територію до Малоросії. В цей час одними із захисників свого народу, культури, віросповідання виступили священики. Велику роль у цьому процесі відіграли владики, що стояли у проводі церкви: Михайло Левицький, Григорій Яхимович і Спиридон Литвинович.
Спиридон Литвинович був "митрополитом Галицьким, архієпископом Львівським, єпископом Каменським, Надворним, прелатом Його Святості Папи, графом римським, членом палати вельмож австрійської Державної Ради і сейму королівства Галичини, член Академії Квіритів, доктором святого богослов‘я” [3, с. 2], а найголовніше – він був вірним сином своєї церкви та свого народу.
Постать Спиридона Литвиновича є мало відомою для сучасних істориків. Його прізвище ні про що не говорить багатьом нашим сучасникам. На даний час дослідженням життя і діяльності митрополита Спиридона Литвиновича займалися в основному діячі церкви. Одним із перших, хто дав належну оцінку діяльності його сподвижник єпископ Ю. Пелеш, І.Назарко. Оглядово цієї проблеми торкалися і такі автори, як: Г.Лужницький, Я. Гординськи, І.Рудович, С. Матковський, К.Левицький та ін.
Народився Спиридон Литвинович 6 грудня 1810 року в селі Дрищів (сучасна назва – Надрічне Бережанського району) у сім`ї священика. Першим навчальним закладом, який він закінчив була Бережанська гімназія [1, с. 75]. Духовну освіту здобував на богословських факультетах Львівського та Віденського університетів, а 19 липня 1835 р. був висвячений у сан священика. Він також здобув науковий ступінь доктора богослов`я. Наш земляк був і кафедральним проповідником Собору святого Юра у Львові, катехитом гімназії у Чернівцях, а з 15 грудня 1848 р. парохом церкви святої Варвари у Відні. У 1852 р. о.Литвинович був призначений почесним крилошанином та першим ректором новозаснованої духовної семінарії у Відні [4, с. 79]. Професор Я. Гординський дає таку оцінку цього періоду його життя: "Не міг виявити прихильоности до москвофільства той, хто хотів показати себе лояльним австрійським горожанином. Таким лояльним горожанином мусів конечно виявити себе ректор Віденської семінарії. Як парох Віденської церкви і настоятель питомців, що мали нагоду сходитися з різними католицькими достойниками Австрії мусів він добре дбати про те, що би й сам думав офіціально так, як думало правительство, і щоби так само думали його питомі. І може мало хто держався так точно гадки правительства, як перший ректор Віденської семінарії” [7, с. 187]. У 1857 р. висвячений на єпископа-помічника Галицького митрополита. Після смерті митрополита М. Левицького у 1858-60 рр. він стає тимчасовим адміністратором Галицької митрополії
Доктор Литвинович брав також активну участь у суспільно-політичному житті Галичини. Будучи єпископом-помічником, вів виявив себе визначним паламентаристом. Найзапекліша боротьба велась тоді навколо питання спроб австрійського уряду замінити слов`янську абетку на латинську. Він писав меморіали до австрійського уряду спрямовані проти латинізації українського письма.
Всім відомо, що в цей час великого поширення набирають москвофіли. Вони прагнули щоб правилося в церквах і навчалося у школах на руській мові. Поширення такої ситуації в Галичині несла і до того важкі умови щодо національного відродження. Спиридон Литвинович зрозумівши ситуацію видав 25 жовтня 1859 р. послання, в якому сказав: "Зроблено сумне спостереженнє, що в останних роках повстало в руській літературі змаганнє увести в ній малозрозуміле для народу нарічіє. Се змаганнє проявило ся не тільки в пресі, що тепер хилить ся до швидкого упадку, але і численні проповідники та катехити уживають у своїх проповідях і шкільній науці церковно-славянських форм, погорджуючи народним говором, при чім ідуть за мильним розуміннєм відношення літурґічної мови до народної” [6. с. 130-131]. Як ми бачимо він активно відстоює тогочасну українську мову. Стверджує, що це шкодить навчанню людей як в церкві так і в школі.
У 1860 р. Льв
...
Читати далі »
|
|
| |
Розпорядженням Голови Бережанської РДА від 02 грудня 2013 року № 318-од "Про проведення творчих звітів аматорських колективів Бережанського району впродовж 2014 – 2017 років" затверджено графік проведення творчих звітів аматорських колективів району на сцені Бережанського районного будинку народної творчості впродовж 2014 – 2017 років. Надрічнянська (на сайті РДА чомусь написано Надрічненська) сільська рада 28 червня 2014 року повинна організувати творчий звіт приурочений Дню Конституції України, а 14 жовтня 2017 - Дню створення УПА. На проведнення цих заходів заплановано відповідно 5000 та 6500 гривень з сільського бюджету. відповідальними за виконання вказані виконавчий комітет сільської ради, клубні працівники та директор загальноосвітньої школи.
|
|
|
