Гуто-Боровенська сільська територіальна громада Камінь-Каширського району Волинської області утворена 3 січня 2019 року внаслідок об'єднання п’яти сільських рад. До складу громади входять 10 населених пунктів: Боровне, Великий Обзир, Верхи, Гута-Боровенська, Житнівка, Малий Обзир, Малі Голоби, Надрічне, Оленине та Стобихва.

На офіційному сайті громади (https://guto-borovenska-gromada.gov.ua) зазначено що населення села Надрічне складає ДЕВ'ЯТЬ осіб.

Не втримуюся від захоплення, натрапивши на квадратики і прямокутники в одному з дворів села Надрічне Камінь–Каширського району

Щоправда, були вони не намальовані крейдою, як це зазвичай, а висипані піском, оскільки поблизу в окрузі — ні асфальту, ні бодай утоптаного клаптика землі, на якому можна було б креслити. Бо ж Надрічне — це дуже маленьке село, де двори поросли травою, яку нема кому витоптувати. Дівчатка Еліна і Даша, з якими я познайомилася, відпочивають у бабусі й дідуся, котрі перебираються сюди, на малу батьківщину лише в теплу пору, а живуть у Вараші Рівненської області. На моє зацікавлення, як же цифри «напишуть», вони розмірковували: може, камінчиками викладуть, а може, так само піском скористаються.

Приємно було порозмовляти з дітьми, яких не зовсім полонили гаджети, — полюбляють забавлятися на свіжому повітрі, серед гарної природи. Мимоволі пригадалося, що для мого покоління, яке не знало не те, що смартфонів, а й телевізорів, класики були особливо популярною грою. Правда, тоді ніхто не задумувався, наскільки давня вона. Виявляється, подібна забава була ще в Стародавньому Римі. І придумали її лише для хлопчиків — так майбутні воїни тренували спритність рухів, уміння тримати рівновагу. Лише в епоху Середньовіччя гра стала популярною і в Європі — давньоримські легіонери привезли її в більшість країн, і вже із серйозного навчального заняття класики трансформувалися в дитячу розвагу. А ось, до речі, дівчата підключилися до цієї гри лише в 1950–х роках. Власне в пору дитинства мого покоління.

Катерина ЗУБЧУК