НАДРІЧНЕ - наше рідне село   
Сайт села Надрічне (до 1946 року Дрищів) Бережанського району Тернопільської області - батьківщини Митрополита Галицького та Архиєпископа Львівського - предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви Спиридона Литвиновича (1810 - 1869)
                                            
RSS       
PDA

Авторизація

Сьогодення села

Установи села

Історія села

Спиридон Литвинович

Карти села

Інтернет-описи села

Хмарка тегів
 

Календар
«  Липень 2019  »
НдПнВтСрЧтПтСб
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Архів записів

Пошук на сайті


Пошук (google)


Наша кнопка



Статистика
Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0

Flag Counter


Швидке спілкування

Вітаю Вас, Гість · RSS 26 June 2024, 13:30

Головна » 2019 » Липень » 16

Василь Савчук 
Розгублені 
Ще й досі живем у чаду від чужого веління: 
«Ніхто хай не сміє рівняти вам душу й хребта!» 
Тож, вчувши пророків, відразу хапаєм каміння, 
Прийшов би Месія − шукали б дерев на хреста.

Живемо ж, одначе… Заплутані в блуд-павутиння;
Не істини світло − звичніша для ока пітьма.
В зайд поводу просим, і топчем коріння родинне.
Читаєм − й не бачим, й не чуєм Святого Письма.

Живемо, здається… Лани переводим у пущі,
Хліби свої власні кидаєм собаці під тин,
Самі ж, як той ідол, все тягнемо руки жебрущі
У світ милосердя й чекаєм собі милостинь.

Отак і живемо. Вже, наче, інакше й не вмієм, −
Труд діда і батька нам вийнято з думки давно.
Хтось оре і сіє, і жне, і молотить, і віє, 
А ми… все шукаєм заможної хати вікно.

Вікно ж те − примарне. Окраєць у нім бутафорний.
А гріш подаянь − і долоню, і душу проткне.
Іще за життя нас у назвисько чорно-потворне
Втискають чужі, як у ложе Прокруста тісне.

А ми − ще в надії на щирого дядю, сусіду, 
На тих вашингтонів, що являться, може, і в нас.
Та мовчки сприймаєм чужацькі обноски і з‘їди,
І мокнем терпляче під зливами кпин і образ.

І дивно самим нам, козацьким поганим правнукам,
Що жах-пережите ще й досі згинає нас ниць,
Що волі, звитяги, і згоди священної звуки
Не б‘ють переможно до наших світлиць і сердець.

Василь Савчук 
Не довелося
Була б у світ пішла за ним набосо.
Сама переступила б через себе…
Чи в небесах не бачили потреби,
Аби її кохання відбулося,

Чи заздрий хтось в ту мить поглянув косо,
Як їй явився легінь, наче лебідь?
Була б у світ пішла за ним набосо.
Сама переступила б через себе…

Категорія: Василь Савчук | Перегляди: 546 | Автор: NADRICHNE | Дата: 16 July 2019 | Коментарі: (0)



Безкоштовний каталог сайтів Каталог MyList.com.ua Каталог україномовних сайтів Україна онлайн LogUA-Сервіс статистики та рейтинг україномовних сайтів. Топ сайтів України. Каталог
сайтів України Каталог веб ресурсів Тернопільщини
При будь-якому використанні матеріалів сайту активне посилання на сайт є обов' язковим!

Всі права захищені © 2012-2024   NADRICHNE.ORG.UA   NADRICHNE.AT.UA