Авторизація |
 |
|
|
 |
Сьогодення села |
|
|
|
Установи села |
|
|
|
Історія села |
|
|
|
Спиридон Литвинович |
|
|
|
Карти села |
|
|
|
Інтернет-описи села |
|
|
|
Хмарка тегів |
|
|
|
Календар |
|
| |
|
Архів записів |
|
|
|
Пошук на сайті |
|
|
|
Пошук (google) |
|
|
|
Наша кнопка |
|
|
|
Статистика |
|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
|
Швидке спілкування |
|
|
|
|
| Вітаю Вас, Гість · RSS |
28 September 2024, 23:49 |
Головна » 2017 » Лютий » 02
|
| |
Умовні скорчення: Ндрч. – Надрічне, Брж. - Бережани, л. - ліс, місц. - місцевість, п. – поле, пас. - пасовище, ч.с. - частина села.
Рів. Географічний термін рів, що тлумачиться як „довга глибока канава, розмита водою або викопана в землі”; „невеликий яр”, представлений у наших записах 16 пропріативами: п. Рíв (Пкв., Рог.), пас. Ровú (Ндрч., Брж.; Ргч., Брж.; Слц., Пдг.) тощо. Луг. Загальноукраїнський лексикон тлумачить слово луг (< псл. *lọgь) як „порослу травою і кущами луку; (заст.) низину, порослу лісом”; „порослу травою і кущами луку, що використовується як пасовисько та сіножать”. Цей термін ідентифікує також „низину, зарослу травою”, „низьку місцевість”; „пасовисько коло річки”. Розглянута лексема зафіксована у 9 найменуваннях мікрооб’єктів: л. Лýг (Мдн., Гал.), пас. Лýг (Бжкв., Брж.; Ндрч., Брж.), п. Лугú (Пдвск., Брж.), к. с. Підлýг (Жвч., Рог.) та ін. Став. Слово cтав (< псл.*stavъ) абсорбує в себе такі семеми: „водоймище з непроточною водою”; „водоймище (у природному чи штучному заглибленні) з непроточною водою; місце розлиття річки, струмка перед загатою”. На Південно-Західному Опіллі гідротермін став ототожнюється передусім із водоймою штучного чи природного походження із непротічною водою і творить пропріативи не лише в монолексемному оформленні: ур-ще Застáв (Тстн., Гал.), ур-ще Заставóк (Дбрнв., Рог.), ур-ще Підставú (Тстн., Гал.), пас. Підставóк (Слбд., Гал.), п. Стáв (Комар., Гал), пас. Ставúско (Нрвк., Гал.; Псхв., Брж.), запл. / ур-ще Ставкú (Крн., Брж.; Блшвц., Гал.), пас. / ч. с. Ставóк (Стрг., Брж.; Комар., Гал.), але й у прийменникових сполуках: п. До Стáву (Мжгрц., Гал.), ч. с. За Ставкóм (Бхв., Рог.), пас. Кóло Ставкý (Стрг., Брж.), п. На Ставкý (Стрг., Брж.), п. Над Ставóм (Ндрч., Брж.), усього 62 одиниці. Дуб. Локальні оніми, мотивовані апелятивом дуб (псл.*dọbъ), репрезентовані не лише численними прикладами у сингулярній, але й плюральній формах: паг. Дібрíвки (Дбрнв., Рог.), л. Дібрóва (Дбрнв., Рог.; Злкв., Гал.), ур-ще Дубú (Вікт., Гал.), л. Дубúна (Мжгрц., Гал.; Мдн., Гал.; Стрг., Брж.), вул. Дубúнівка (Влщ., Брж.), л. Дубúнка (Бжкв., Брж.; Стрг., Брж.), п. Дубнúки (Врнв., Рог.; Кмрв., Брж.; Урм., Брж.), хут. (ран.) Дубрíвка (Днлч., Рог.), п. Дубрíвки (Мдн., Гал.), п. Дубрóва (Жкв., Брж.; Ндрч., Брж.; Мчщв., Брж.), л. Дубрóви (Ргч., Брж.), п. Пíддуброва (Ндрж., Брж.), а також прийменниковими конструкціями: п. В Дубáх (Ндрж., Брж.), п. В Дубúні (Мжгрц., Гал.), ур-ще Кóло Дýба (Вікт., Гал.), п. Під Дубúною (Вікт., Гал.), разом 95 найменувань. Шнур. Пропріативи, в основу яких покладений апелятив шнур (< нім. Schnur „шнур”) – „одиниця виміру землі”; „(заст.) міра довжини, що дорівнювала близько 45 м”; „міра довжини: 21 сажень”, ідентифікують на досліджуваній території 15 топооб’єктів: п. На Шнýрах (Мжгрц., Гал.; Урм., Брж.), п. Шнýри (Дбрв., Брж.; Мжгрц., Гал.; Ндрж., Брж.; Ндрч., Брж.; Слбд., Гал.; Урм., Брж.; Юншк., Рог.) і т. д. Могила. Апелятив могила (< псл.*mogyla „купа”) окреслює „місце поховання і насип, горбик на ньому”; „штучне земляне підвищення, курган”. У досліджуваній місцевості цей номен представлений низкою монолексемних дериватів: ур-ще Замогúла (Брн., Гал.), міст Замогúлки (Підбр., Рог.), п. Могúлиця (Дргв., Гал.), п. Могúлк
...
Читати далі »
Категорія: |
Перегляди: 821 |
Автор: NADRICHNE |
Дата: 02 February 2017
|
|
|
|
