Складовою декомунізації є не тільки перейменування вулиць, міст чи інших топографічних назв. Одним з головних елементів є розсекречення архівів та визнання комуністичного режиму злочинним. Насправді, це є дуже важливий процесі відбувається він досить швидко. Сьогодні вже реально є доступ до більшості таємних документів, з яких зняли гриф «секретно».
Про це під час прямого ефіру розповів кандидат історичних наук, викладач Українського католицького університету Василь Стефанів спеціально для інформаційно-аналітичного проекту «Погляд на тиждень» (щосуботи о 21:00 на телеканалі ZIK).«Процес декомунізації, який тісно пов’язаний з розкриттям архівів, почався ще у 2007і тривав до 2010 року. Саме тоді він був зірваний через зміну влади в Україні. Сьогодні ж подібного вже неможна допустити. Відтак, логіка такої швидкої декомунізації, на мою думку, пов’язана саме з нестабільністю владних кіл та їхніх поглядів»,– вважає історик.
Натомість значна частина країн, які вийшли з Радянського Союзу, пройшли свою декомунізацію ще у 90-х роках минулого століття. Там процес тривав приблизно від 5 до 10 років у різних країнах по-різному.
В Україні ж, один із вагомих аргументів противників декомунізації полягає в тому, що цей процес потребує дуже великих витрат. Натомість в державі сьогодні є важливіші сфери, які вимагають фінансової підтримки.
«Є декілька складових протесту українського суспільства щодо декомунізації. Перший чинник пов’язаний з тим, що є певна інформаційна неузгодженість політики Інституту національної пам’яті, які, можливо, не повною мірою інформують людей про всі сторони процесу. Інший аспект пов’язаний з тим, що є брак інформації безпосередньо на місцях, у місцевих органах влади, які й мали б проводити цю декомунізацію», – пояснив Василь Стефанів.
Відтак, люди бояться нового та незрозумілого, адже не знають, чи вдасться їм з цим впоратися. Деякі припускають, що після перейменування будуть певні юридичні проблеми з новою назвою чи то міста, чи вулиці. Проте юристи запевняють, що подібні питання вирішуються дуже просто.
«Варто все ж таки повертатися до старих назв і забувати комунізм. Українці, які не підтримують декомунізацію, мають розуміти, що їхній прецедент протесту може викликати сумніви й у решти населення, що може взагалі підірвати процес декомунізації в Україні», – підсумував експерт.
