27 січня в багатьох країнах світу відзначають Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Таким чином світова спільнота вшановує багато мільйонів євреїв, ромів і представників інших меншин, які під час Другої світової війни віддали життя за свою національність. Саме цього дня 70 років назад армія Радянського Союзу звільнила в’язнів найбільшого фашистського концтабору Аушвіц-Біркенау в Освенцімі (Польща). За різними оцінками, у таборі смерті загинуло від 1,5 до 2,2 млн невільників. Загальна ж кількість страчених упродовж Голокосту значно більша. Офіційно визнано, що нацисти вбили від 5,5 до 6,1 млн євреїв, ромів, представників інших груп і меншин, інвалідів, політичних супротивників (у т.ч. від 2,2 до 2,5 млн на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні). Аби вшанувати та зберегти пам’ять про цю страшну трагедію, про всіх невинно розстріляних, страчених у газових камерах, виснажених голодом і примусовою працею, Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, в якій йдеться: «Голокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість». Саме цей документ оголосив 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту. В Україні на державному рівні Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту щорічно відзначають з 2012 року відповідно до постанови Верховної ради України від 5 липня 2011 року № 3560-VI «Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру» Не дивлячись на демократизаційні процеси в нашій країні, ще досить мало розсекречено архівів, які можуть пролити світло на буремні події. Тому, книгозбірні є одними з тих небагатьох джерел доступу до інформації для широкого загалу, які можуть хоча б в якійсь мірі задовольнити читацький попит. Сьогоднішні і майбутні покоління не повинні забувати уроків наших загальнолюдських трагічних катастроф, інакше може виникнути дуже високий ризик повторення подібних моментів у майбутньому. У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повториться! Будемо пам’ятати ...
В бібліотеці-філіалі с. Надрічне організовано викладку літератури: «Пам’яті жертв Голокосту».
|
