БРАВО, хлопці!!!

"Надрічне" тричі вело в рахунку в протистоянні з самими "Хатками"! І за перебігом гри мало всі шанси святкувати перемогу після фінального свистка...

Напередодні не вдалось покосити поле, тож довелось наносить вапно на високу траву. А ще ввечері дізнались, що Ігор Леськів та Олег Лупиніс - безумовно два гравці основи - перетнули кордон.

Вже на 7 хвилині тріо своїх серед чужих - Кадубець, Гевко, Подоляк (в якості воротаря!) - було укомплектовано на ігровому полі.

Дві команди доволі швидко відзначились, але з офсайду. Михайлу Савчуку удар таки вдався...

Але атаки фіолетової дружини мали успіх. Після помилки захисту Галабуда та Недільський виходили вдвох на несподіваного голкіпера суперників, Михайло вирішив не ділитись м'ячем ні з ким і спрямував його у ворота - 1:0!

Саме Галабуда робив погоду в першому таймі і дуже прикро, що через пошкодження після перерви просто не зміг вийти на поле. 

Ще варто виокремити Олега Семегена, який просто "з'їв" правого крайка гостей Валерія Зозулю.

Можна впевнено констатувати, що "Надрічне" провело ідеальний тайм!

В другій сорокап'ятихвилинці в обох командах атакувальне безумство переважало над оборонними діями. І рахунок міг би бути ще куди більшим, ніж він записаний в рапорт арбітра.

Банальне "бий-біжи" помаранчевих спрацювало: закидання правим флангом, Віталій Дидик не дістався до м'яча, а Юрій Королишин просто не очікував удару від Назар Ясінського - 1:1.

Дуже швидко відновили статус-кво. Порушення правил. Михайло Савчук виконав штрафний, а два забуті оборонцями суперника наші Віталії - Ванца і Дидик - опинились перед незахищеними воротами і таки заштовхали кулю у ствір - 2:1!!   

Виникали "пожежі". Але юний Юрій Королишин і в другому матчі першості творив дива.

Серія рикошетів і Іван Гевко зблизенька якось таки зумів зробити так, щоб ігровий снаряд перетнув лінію поля - 2:2.

Диригент гри "Хаток" Ігор Тригуба майстерно виконав штрафний удар неподалік карної зони - стійка!

Захист суперників в другому таймі майже не покидав чужої половини поля. І неодноразово створювали собі проблеми.

Потужна передача вперед (схоже від Назара Віятика) - Михайло Савчук, розуміючи що в положенні поза грою, зупинився і всім виглядом показав, що він не при справах - але ліворуч вибіг Олег Матвіїв і помчав з м'ячем до воріт. Несильно пробив низом і від руки голкіпера куля опинилась там де слід - 3:2!!!

Апофеоз радості!

Жаль лише, що взяття воріт далось ціною травми. Партнери на руках винесли автора гола за межі поля...

Наші бійці, не шкодували ні себе ні суперника,  віддавали усі сили. І заміни довелось робити постійно...

Центральний трикутник півзахисту в нас була вкрай юним: Іван Савчук, Олег Матвіїв, Олег Недільський, а згодом Назар Віятик та Василь Ковальчук, які на десятиліття молодші від більшості гравців "Хаток ОТГ", а окремими б в сини годились...

Спека біля наших воріт, Олег Семеген під час виносу влучив ногою об вкритий травою ґрунт і Тарас Зерук тут же оформив гол - 3:3.

Могли таки вчетверте забити. Але здійснивши рейд з м'ячем Олександр Формігей, опинившись в карній зоні помаранчевих, заплутався в ногах лежачого оборонця і не зумів  пробити...

Паритетні "3:3", але омріяний успіх був так досяжним...