Горять свічки у кожному вікні,
Горять вони, мабуть, у всьому світі,
Дивлюсь на них, і бачиться мені:
В них очі тих мільйонів, що убиті...
Є в році день, коли на ясному лику Ангела Україна стоять гіркі сльози...
Кожної останньої суботи листопада ми, українці, запалюємо на вікнах свічки і молимося за душі людей, які загинули під час голодоморів.
Сьогодні і у нашій школі було вшановано пам’ять жертв голодомору лінійкою-реквієм на тему: «Хай не згасне пам’яті свіча…»
Після цього учні переглянули документальний фільм "Жити хочу, але не можу" про те, що довелося пережити українцям у той жахливий час 1932-1933 років.
Тож запалімо свічки, хай їх побачать ті, хто став «зорями».
